На перезволожених землях Полісся найдоцільніше вирощувати очеретянку звичайну, - дослідження

Підкислені осушувані землі зі зниженим вмістом рухомих форм азоту, фосфору та калію в західному Поліссі найдоцільніше відвести під довготривале залуження, а саме — під вирощування найбільш вологостійких видів багаторічних злакових трав.

Це підтверджують результати багаторічних досліджень Сарненської дослідної стації з вивчення потенціалу врожайності та продуктивного довголіття лучних злаків з різними біоекологічними групами рослин.

З усіх багаторічних лучних трав для цих цілей якнайліпше підходить очеретянка звичайна, яка вирізняється високою продуктивністю та вологовитривалістю. Вона дає до трьох укосів на рік і, за сприятливих умов на осушуваних землях Полісся, – рекордні врожаї сіна.

В ході досліджень вчені закладали одновидові травостої широкорядним способом (для верхових кореневищних злаків міжряддя 45–50, для інших — 30–45 см), застосовували оптимальні норми висіву. Для всіх видів трав застосовували однакову агротехніку: весняне підживлення фосфорно-калійними добривами — Р60К120, у разі потреби — азотними N30.

Як показали результати досліджень, найурожайнішими були очеретянка звичайна та стоколос безостий, у яких збір сухої маси в середньому становив понад 12 т/га. Урожайність сухої маси очеретянки звичайної за досліджуваний період, залежно від вологозабезпеченості вегетаційного періоду. коливалась у межах 9,8–15,5 т/га. За два п’ятирічних цикли досліджень урожайність сухої маси була в межах 12,2–15,5 т/га, і навіть на 6–9 роки використання травостою досягала 9,8–11,8 т/га.