На Херсонщині озимі накопичили достатню кількість цукрів для перезимівлі

Попри холодну та хмарну погоду в першій декаді грудня, стан озимих культур, вегетація яких наразі повністю припинилася, на більшості засіяних площ оцінюється як задовільний та добрий.

Про це повідомляє прес-служба НААН України.

Науковці зазначають, що в першій декаді грудня температура повітря в переважній більшості регіонів, за виключенням сходу, була нижчою за норму. 

Тому в період з 1 по 9 грудня за відсутності снігового покриву на полях глибина промерзання грунтів на окремих територіях досягала 20 см, температура на глибині залягання вузла кущіння рослин озимих зернових культур знижувалася до мінус 6,8°C.

Фахівці Інституту зрошуваного землеробства НААН зазначають, що рослини на більшості площ Херсонської області увійшли в зиму у задовільному та доброму стані – погодні умови посприяли необхідному накопиченню цукрів у вузлах кущення. Аналіз рослин пшениці озимої показав, що його кількість складає 34-55%, що свідчить про їх добре загартування та високу стійкість до несприятливих умов перезимівлі.

В той же час Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН звітує про те, що озимина на третині полів Харківщини знаходиться у доброму стані. Рослини перебувають у фазі «кущіння», з густотою рослин 420-480 шт. на 1 м2, вони добре розвинені, мають сформовану кореневу систему.

Проте нерівномірність опадів призвела до того, що на частині полів сходи отримували неодночасно, через що посіви на них мають дещо строкатий вигляд, густота рослин на таких полях становить від 320 до 430 рослин на 1 м2, а розвиток рослин від 1 до 3 листків, корені переважно первинні, однак добре розвинені. Висота рослин, які знаходяться у фазі «3-го листка», становить 15-20 см, сформована густота – від 360 до 470 рослин на 1м2.

На полях по гірших попередниках, за значного пересушування посівного шару ґрунту, отримано зріджені сходи, але слід зауважити, що у посівному шарі ґрунту ще знаходяться життєздатні проростки та зерно.

Подальший стан озимих зернових культур буде повністю залежати від температурного режиму, наявності і величини снігового покриву та вимагає проведення постійного моніторингу, передусім у місцях із найбільшою ймовірністю прояву несприятливих явищ.

Нагадаємо, озимий ріпак економніше використовує вологу при застосуванні регулятора росту.