Лускокрилі шкідники можуть знищити до половини врожаю сої

Шкідливість лускокрилих – совок, п’ядунів, метеликів на сої зумовлено передусім діяльністю їхніх личинок – гусениць, що живляться надземними органами рослин. Гусениці пошкоджують листковий апарат, бутони, квітки та боби сої. Залежно від виду вони можуть скелетувати листки, вигризати отвори або повністю знищувати тканини, лишаючи тільки жилки, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Пошкодження генеративних органів призводить до зменшення кількості зав’язі та формування неповноцінного насіння. У разі масового розвитку шкідників втрати врожаю можуть бути значущими.

Більшість представників лускокрилих розвиваються у кількох поколіннях упродовж вегетаційного періоду, що підвищує ризик тривалого й інтенсивного пошкодження посівів. Сприятливими умовами для їх розвитку є тепла погода та достатня вологість.

Ознаки ураження рослин сої лускокрилими: наявність вигризань різної форми на листках, скелетування листкової пластинки, пошкодження бутонів, квіток і бобів, виявлення гусениць на рослинах або слідів їх живлення.

За сприятливих умов можуть знищити до 50% врожаю. Основною кормовою рослиною для гусені сонцевика будякового є будяк, однак за сприятливих погодних умов, зокрема за ранньої та теплої весни, чисельність популяції може значно збільшуватись, і личинки переходять на живлення рослинами передусім соєю та соняшником.

За вегетаційний період сонцевик здатний розвивати 2-3 покоління. Його гусінь пошкоджує листковий апарат сої, інтенсивно виїдаючи тканини та зменшуючи вегетативну масу рослин.

Типовими ознаками заселення є скелетування листків і їх обплітання павутинням, що призводить до пригнічення або загибелі рослин.

Найкращими умовами для розвитку й поширення на посівах звичайного павутинного кліща є висока температура повітря (+29…+31 °С) та вологість 35-55%. Тривалість розвитку одного покоління шкідника становить 10-28 діб, а відтак за один вегетаційний період можлива поява 3-4 поколінь. Наслідки ураження: пожовтіння й засихання листків, передчасне достигання бобів, формування плюсклого зерна.

Нагадаємо, за масового розмноження вогнівки втрати врожайності сої можуть сягати 30-40% і більше.