Головні принципи побудови сівозмін

Сівозміна господарств зумовлюються їхньою спеціалізацією, кон’юнктурою ринку, площею ріллі, наявністю необхідного машинно-тракторного парку, рівнем родючості та бонітетом ґрунту тощо.

Однак є декілька принципових положень сівозміни, яких слід дотримуватись будь-якому господарств.

1. Мінімум 25–30% в сівозміні неохідно відводити під пари (чисті, зайняті, сидеральні), багаторічні бобові трави, зернобобові та фітомеліорантні культури;

2. Ідеальним буде чергування просапна культура – культура суцільного способу сівби;

3. Не є припустимим чергування рік у рік культур однієї родини або таких, що мають спільних патогенів і шкідників;

4. З моменту збирання попередника й до часу сівби наступної культури (особливо, якщо наступна культура – озимого строку сівби) необхідно достатньо часу для якісної підготовки ґрунту до сівби;

5. Слід брати до уваги винос макро-, мезо-, мікроелементів і ґрунтової вологи культурою-попередником;

6. У разі відсутності в МТП господарства мульчувача слід передбачити комплекс заходів із подрібнення пожнивних і кореневих решток, що можуть унеможливити якісну сівбу наступної культури, та час, за який певна їх частина мінералізується, або планувати застосування органічних деструкторів.

AgroTimes