Диференційований висів пшениці й соняшнику малоефективний – досвід

Протягом п’яти років в ІМК працювали з диференційними нормами насіння і дійшли висновку, що з пшеницею і соняшником ця технологія малоефективна. Пшениця може компенсувати недостатню кількість рослин кущенням, у соняшнику компенсація відбувається завдяки розміру кошика.

Про це розповів головний агроном ІМК Олександр Гірман в інтерв’ю в журналі The Ukrainian Farmer.

«Пшеницю сіємо 3-4 мільйони на гектар і намагаємось поступово зменшувати норму, а для соняшнику визначили, що оптимальною є норма 50 тис. на гектар. Можна сіяти й 40 тис., але за несприятливих умов збільшуються ризики отримати низьку врожайність. З кукурудзою ситуація інша – тут диференційні норми працюють добре», – зазначив Олександр Гірман.

Поля ділять на три зони продуктивності, і там, де потенціал максимальний, сіють більше. На слабких ділянках кількість насіння, навпаки, зменшують.

Загалом це приносить щонайменше кілька додаткових центнерів урожайності. Азотні добрива по кукурудзі вносять також відповідно до продуктивності ділянок. Це дає змогу економити добрива в слабких зонах (без втрати врожайності) і збільшувати врожайність сильних зон.

Також диференційний підхід добре показав себе з азотними й особливо фосфорно-калійними добривами по озимій пшениці. Тут застосовується подібний підхід – для «сильних» ділянок норму збільшують, для слабких – зменшують.

«Зони продуктивності визначаємо за картами врожайності. Такі карти створюємо для 95% полів, і навіть наймані комбайни збирають цю інформацію для нас. Крім живлення диференційний підхід застосовуємо в проєкті з розкислення ґрунтів. Вапно вносимо тільки на ділянки з надмірною кислотністю ґрунту», – додав фахівець.

Нагадаємо, ІМК повертається до своєї традиційної сівозміни.