Дощі під час дозрівання зерна є однією з причин недобору врожаю зернових

Дощова погода під час формування, наливу і дозрівання зерна є однією з причин недобору врожаю зернових культур, особливо пшениці озимої, коли можна спостерігати так зване «стікання» зерна, яке проходить за підвищеної вологості повітря і прямого контакту рослин з вологою, мрякою, надмірною росою.

Про це йдеться в аналітичній довідці НААН з посиланням на вчених Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН.

Генеративні органи, у першу чергу зернівка, недобирають, або втрачають накопичені пластичні сухі речовини (це перша неінфекційна фаза). За таких умов зростає активність гідролітичних ферментів, які сприяють перетворенню крохмалю у рухомі цукри, а білкових речовин ‒ у продукти їх гідролізу, й надалі їх стіканню.

За інтенсивного розвитку цих процесів колос на смак є солодкуватим, так звана «медова роса». Відбувається різке вуглеводно-білкове виснаження зерна за дуже короткий період, погіршення його продовольчих, технологічних і посівних якостей.

Друга інфекційна фаза характеризується заселенням колосу напівпаразитними сапрофітними грибами. Розвиток цієї мікрофлори можна побачити за зовнішніми ознаками (зміна кольору колосу, чорні крапки, рожеві і чорні плями, чорний наліт плісені на колосі). Поступово ці гриби проникають у внутрішню частину зерна, яка містить вуглеводи і білки, як поживне середовище для їх життєдіяльності.

Таким чином, це складний комплекс механічних, фізичних і біологічних, включаючи і мікробіологічні, процесів у дозріваючому зерні і на його поверхні, які виникають під впливом надмірного зволоження. Вони підсилюються на перестояних посівах (після повної стиглості), внаслідок чого втрати зерна можуть становити 15-50 % і більше від біологічного врожаю.

Нагадаємо, дощі подекуди спричинили масовий розвиток хвороб зернових.