Чому сидерація буває неефективною та як це змінити

Сидерація (заорювання в ґрунт зеленої маси рослин) дозволяє підвищити родючість ґрунту та збагатити його елементами живлення.

Однак, якщо не враховувати всі необхідні чинники, такий спосіб підживлення може дати промах. Найчастіше це відбувається через:

1. Розтягування строків між збиранням урожаю основної культури, підготуванням ґрунту й висівом сидеральної культури.

Запорукою успішної сидерації є її оперативність: зібрав врожай – швидко обробив ґрунт – посіяв сидерат.

2. Невдалий вибір форми та строків проведення сидерації.

Слід пам’ятати, що успіх у сидерації залежить від вибору правильної форми. Немає ґрунтово-кліматичної зони, де б та чи інша форма сидерації не була б ефективною.

3. Занадто ранні строки заорювання зеленої маси у ґрунт, що можуть спричинити непродуктивні втрати не лише азоту, а й мінералізацію гумусу.

Вихід із цієї ситуації: заорювати масу пізно восени, залишати до весни у вигляді куліс для снігозатримання.

4. Вузьке вуглецево-азотне співвідношення у зеленій масі сидератів активізує процеси мінералізації органічної речовини, включаючи й гумус.

Вихід: заорювання зеленої маси разом із побічною продукцією рослинництва, або дати їй можливість перезріти до соломистого стану до весни.

5. Слабкий стартовий розвиток рослин на виснажених землях на початкових стадіях сидерації, особливо небобових культур.

Для уникнення цього перед сівбою варто внести 45-70 кг/га діючої речовини азотних добрив.

AgroTimes