Червоногруда п’явиця найбільше шкодить ячменю у степу та південно-східному лісостепу

Червоногруда п’явиця є одним із небезпечних шкідників як озимого, так і ярого ячменю.

Шкідник має широкий ареал поширення, однак найбільшу шкідливість проявляє у степу та південно-східному лісостепу України.

Зимує шкідник у лісосмугах або у ґрунті на глибині 3-5 см, найчастіше там, де вирощувалися зернові. За підвищення температури повітря до 9-10 °С на початку виходу озимих у трубку п’явиці розповсюджуються по крайових смугах ярих культур.

Самки мають високу плодовитість – від 120 до 300 яєць, відкладають яйця на нижньому боці листка. За два тижні відроджуються личинки, їхній розвиток на озимій пшениці чітко збігається із фазою наявності прапорцевого листка.

На ячмені відродження личинок починається від фази трубкування й закінчується восковою стиглістю.

Чисельність зимового запасу шкідника зменшується за лущення стерні після збирання зернових колосових, а також за застосування інсектицидів протягом вегетації культури.

За чисельності імаго понад 10-15 особин/кв. м та личинок 60-100 штук/кв. м терміново слід застосувати інсектициди.