Бур'яни є найбільш обмежувальним чинником у вирощуванні ріпаку, – експерт

Бур’яни конкурують із культурною рослиною за світло, водозабезпечення, поживні речовини, тому вони є найбільш обмежувальним чинником у вирощуванні ріпаку.

Про це пише Іван Кифорук, старший науковий співробітник Прикарпатської ДСГ ДС Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН у своїй статті в журналі The Ukrainian Farmer.

«Осіннє забур’янення призводить до слабшого розвитку кореневої системи, надмірного виносу точки росту над поверхнею ґрунту, впливає на нагромадження цукрів, що погіршує зимостійкість і продуктивність рослин ріпаку озимого», – пише фахівець.

Завдаючи пряму шкоду посівам упродовж вегетації, бур’яни є кормовою базою в ланці трофічних зв’язків низки шкідників, сприяють поширенню хвороб, утруднюють обробіток ґрунту, ускладнюють збирання врожаю та його доробку, погіршують якість продукції.

Від комплексу бур’янів, що пригнічують рослини ріпаку озимого у ранні фази вегетації, зниження врожаю насіння становить 20-25%, а за сильної забур’яненості й більше.

Загалом за рік бур’яни виносять із ґрунту 5,7 млн тонн поживних речовин, а світові втрати рослинницької продукції від бур’янів оцінюють у $75 млрд за аналогічний період.

На території України налічується близько 700 видів бур’янів, але найшкідливіші 250–300. Видовий склад бур’янів у посівах ріпаку щороку залежить від зони вирощування, а також погодних умов.

Він також змінюється залежно від стратегії захисту, спектра гербіцидів, які застосовували на попередніх культурах, сівозміни, способу обробітку ґрунту тощо. Поширення бур’янів також залежить від ареалу окремих культур, до яких вони пристосовані.

Раніше повіомлялося про заходи боротьби з багаторічними бур’янами перед сівбою ріпаку.