Агрономія
Головне:
Агрономія

Безполицевий обробіток ґрунту сприяє нагромадженню ріпаком найбільшої маси сухої речовини

Фотосинтез є основним чинником нагромадження сухої речовини. Тому особливої уваги заслуговує вивчення динаміки нагромадження сухої речовини посівам ріпаку озимого під впливом умов живлення, які створювали добрива, що застосовували в основному удобренні та підживленні цієї сільськогосподарської культури.

Дослідженням цього питання зайнялися науковці Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН.

Результатами досліджень установлено, що посіви озимого ріпаку за безполицевих обробітків нагромаджували більшу масу сухої речовини проти полицевого обробітку.

Найвищий показник маси сухої речовини був у варіанті поверхневого обробітку ґрунту за внесення 200 кг/га діючої речовини азоту й становив 16,84 т/га (вище від контролю на 5,08 т/га).

Динаміку формування листкової поверхні та нагромадження сухої речовини посівами оцінюють за показником чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ). Так, за оранки на 20–22 см показник ЧПФ становив на добу 3,14 г/м² та 4,96 г/м² у різних варіантах мінерального живлення. Відповідно на варіанті поверхневого обробітку ґрунту ці показники становили 4,50 та 7,10 г/м² на добу. Отже, внесення азотних добрив сприяло збільшенню (ЧПФ).

Результати досліджень показали, що застосуванням поверхневого способу основного обробітку ґрунту у поєднанні з внесенням мінеральних добрив в нормі N200P70K120, (внесення азоту в чотири етапи), покращуються умови росту та розвитку ріпаку озимого, підвищується інтенсивність процесу фотосинтезу і продуктивність посіві.

Нагадаємо, безполицевий обробіток знижує мікробіологічну активність ґрунту. Разом з тим безполицевий обробіток ґрунту спричиняє засміченість посівів бур’янами.

Журнали