Загальна частка українського агроекспорту в ЄС не перевищує 10%

80% у собівартості компонентів виробництва українського зерна чи м’ясної продукції складають засоби виробництва з ЄС.

Про це розповів генеральний директор УКАБ Олег Хоменко під час панельної дискусії «Український бізнес у нових умовах», що відбулась в межах конференції «Торгові війни: мистецтво захисту» від юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» і газети «Юридична практика».

За його словами, вітчизняний агросектор значною мірою інтегрований з європейським: Україна експортує до ЄС агропродукції на 12,7 мільярда євро, імпортуючи з Євросоюзу агропродовольчі товари на 3,5 млрд євро, більшість з яких – товари з доданою вартістю. Крім того, з ЄС надходять товари виробничого призначення на близько 7 мільярдів євро, майже всі з яких –  це продукти з доданою вартістю, зокрема добрива, машини, обладнання тощо.

Олег Хоменко уточнив, що вплив українського агроекспорту на європейський ринок є мінімальним: якщо проаналізувати європейське споживання та частку українського імпорту в ньому, то цифри знаходяться в межах до 10%: пшениця – 6%, цукор – 3%, м‘ясо птиці – 2%, яйця – 1%. І якщо порахувати це в реальних цифрах, то на 1 європейського споживача в рік припадає до 2-х українських яєць, менше 20 курячих нагетсів, та до 30 чашок чаю чи кави з 1 ложкою українського цукру.

Тож нещодавні протестні настрої в Європі пов’язані не стільки з українським агроекспортом, скільки з політичною ситуацією та наративами, які використовують певні європейські фермерські асоціації для отримання кращих преференцій від ЄС. Наприклад, французькі фермери активно виступали за заборону українського цукру, хоча основний імпорт цукру до Франції йде з Бразилії, де багато заводів належать французьким власникам, що вказує на протекціонізм власного бізнесу.

Крім цього, одним із наративів є питання дотацій. Існує побоювання європейських фермерів щодо зменшення їхніх дотацій у разі вступу України, оскільки наша держава має велику кількість земель в обробітку. Але це безпідставні хвилювання, бо український агросектор і без дотаційних програм має високу конкурентоспроможність, розвиваючись близько 20 років практично без державної бюджетної підтримки. 

«Для розвіювання міфів та налагодження діалогу українському агробізнесу та державі необхідно стійко та систематично доносити до європейських колег думку, що спільна діяльність агросекторів України й ЄС може створити потужну синергію для забезпечення світового попиту на продовольство та розбудову тіснішої співпраці з країнами Глобального Півдня», – підсумував Олег Хоменко. 

 Нагадаємо, український агроекспорт позитивно впливає на стабільність цін у ЄС.