Україна має нарощувати частку експорту продукції ріпаку та сої з більшою доданою вартістю, – думка

Характер експорту насіння деяких олійних культур в Україні потребує його трансформації з метою збільшення частки експорту товарів з більшою доданою вартістю.

Таку думку висловив науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку ННЦ «Інститут аграрної економіки»Артем Педорченко.

За його словами, для насіння соняшнику це завдання в Україні успішно виконане. За рахунок введення експортного мита товар експорту було змінено з насіння на олію та шрот. В результаті відношення обсягів внутрішньої переробки до виробництва сягає майже 100%.

«Водночас змінити сировинний характер вітчизняного експорту насіння ріпаку та соєвих бобів повною мірою поки що не вдається. Україна поставляє за кордон до 90% насіння ріпаку та до 70% соєвих бобів», – зауважив експерт.

Як свідчать результати досліджень Інституту аграрної економіки, країни ЄС цю сировину майже не експортують. При цьому внутрішнє використання перевищує виробництво за рахунок імпорту таких позицій як насіння ріпаку, соєві боби, соєвий шрот, соняшникова олія та шрот.

«Україна має прагнути здійснити перехід від експорту насіння олійних культур до експорту продуктів їх переробки, на першому етапі – олії та шроту, надалі – продуктів більш глибокого ступеню переробки, продукції тваринництва, біопалива тощо», – зазначив Артем Педорченко.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, при переробці на вітчизняних підприємствах і експорті продуктів переробки додана вартість, створювана в країні, майже у п’ять разів більша, ніж за експорту бобів як сировини.

Для трансформації сировинного характеру експорту олійних культур необхідно  створювати умови для нарощування експорту товарів з більшою доданою вартістю, адже це суттєво підвищить рівень зайнятості у переробній промисловості, забезпечить залучення інвестицій у цю галузь та збільшить надходження до бюджету, вважає науковець.