У реальних проєктах СЕС завжди ‒ частина ширшої енергосистеми підприємства

Сонячна електростанція (СЕС) сама по собі не створює економію з нуля ‒ вона підсилює ефект від наявних резервів. У агробізнесі останні часто приховані в операційних процесах, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Найбільші втрати зазвичай виникають через неефективне обладнання, застарілі електродвигуни, відсутність автоматизації та роботу в пікові години, коли електроенергія коштує найдорожче.

Додаються і технологічні чинники: перевантажені чи неоптимально налаштовані лінії, зайві етапи транспортування, втрати на перетворенні енергії. У такій ситуації власна генерація працює як інструмент балансування: дозволяє зменшити обсяг купівлі дорогої електроенергії вдень, вирівняти графік навантаження і, як наслідок, скоротити загальні операційні витрати. Проте максимальний ефект досягається саме в поєднанні з модернізацією процесів.

Водночас сонячна генерація має об’єктивні обмеження, які потрібно враховувати ще на етапі планування. Вона працює тільки вдень і залежить від погодних умов, а також не покриває теплові процеси: наприклад, сушіння чи інші технологічні операції, де використовують газ або біопаливо. Саме тому в реальних проєктах СЕС завжди ‒ частина ширшої енергосистеми підприємства.

Для стабільної роботи потрібен резерв у вигляді генератора чи системи накопичення енергії, котра дозволяє переносити частину виробленої електрики на нічний час.