Прямі втрати сільгоспвиробників оцінюються в 7832,4 млн доларів

Станом на 1 січня 2023 року прямі втрати сільгоспвиробників оцінюються в 7832,4 млн доларів.

Про це повідомляє пресслужба УКАБ.

Найбільші втрати фіксуються щодо сільськогосподарської техніки, готової продукції, зерносховищ. 

«Щодо заподіяної шкоди ґрунтам, то це – ущільнення від руху важкої техніки, пошкодження внаслідок залишок палива, обстрілів. Це все є непрямими збитками агросектору. Однак, пошкодження ґрунтів, втрати земельного фонду є кроссекторальною проблемою, оскільки пошкодження ґрунтів стосується не тільки сільського господарства, а й шкоди екології. Крім цього, до непрямих втрат належать ті кошти, які аграрії недоотримали внаслідок результатів, спричинених воєнними діями: скорочення виробництва, порушення експорту, зростання виробничих витрат, пошкодження земель та потреба в рекультивації», – пояснює  дослідник Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Роман Нейтер.

Оцінка скорочення виробництва відбувається наступним чином:

• рослинництво: базова лінія – для основних культур (пшениця, кукурудза, ячмінь, соняшник) вимірюються середні посівні площі та середня врожайність в 2021 та 2020 роках, для інших – посівна площа та врожайність за 2021 році; оцінка вартості основних культур – лютий 2022 року, для інших – середні ціни в 2021 році. Втратами вважається скорочення виробництва внаслідокскорочення оброблювальних площ, та 70% від спаду врожайності;
• тваринництво: базова лінія – виробництво мʼяса (ВРХ, свині, птиця, вівці, кози) у живій вазі, молока, яєць, меду та воску в 2021 році; середні ціни розраховуються також станом на 2021 рік; оцінка зміни виробництва – показники скорочення поголівʼя з розрахунку прямих втрат,  зниження продуктивності;
• багаторічні культури: базова лінія – інформація Держстату з виробництва кісточкових, зерняткових, ягідних культур в 2021 році; середні ціни взяті також за 2021 рік; оцінка зміни виробництва: показники скорочення багаторічних насаджень з розрахунку прямих втрат, припущення, що продуктивність виробництва не змінилася. Покриття: 5 років скороченого виробництва для кісточкових і зерняткових; 3 роки скороченого виробництва для ягідних культур.

Потреба оцінки збитків у зв’язку з порушенням експорту виникла тому, що блокада портів, неповноцінне функціонування “зернового коридору” призвело до скорочення внутрішніх цін на основні експортно-орієнтовані с/г культури. При розрахунку зміни цін на пшеницю, соняшник, кукурудзу та ячмінь оцінюється різниця між внутрішніми цінами в лютому 2022 року та середніми цінами за березень-січень 2022 року, що зважені на обсяги експорту у відповідний місяць. 

Щодо обрахунку середньої вартості рекультивації на гектар, то застосовується методика визначення розміру шкоди завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану (затвержена Наказом Міндовкілля №167 від 04.04.2022). Для визначення обсягу земель, що потенційно потребуватимуть рекультивації використовуються обрахунки на підставі аналізу супутникових знімків, що проводився фахівцями кафедри математичного моделювання та аналізу даних Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та Інституту космічних досліджень НАНУ-ДКАУ. Проте, для уникнення подвійного обрахунку різними командами – в розрахунку втрат земельного фонду Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки не враховується вартість розмінування та шкода ґрунтам.

Загалом, станом на 1 січня 2023 року оцінка непрямих втрат складає 30237,9 млн доларів. Найбільші втрати в категоріях рослинництва та зниження цін. 

Нагадаємо, через війну Україна втратила близько 13 млн тонн елеваторних потужностей. Також ми писали, що аграрії не повертатимуть державі кошти за знищені чи захоплені загарбниками елеватори.