Пробіотики зарекомендували себе як ефективний інструмент для поліпшення здоров’я кишківника птиці, його цілісності, а отже, і зменшення залежності від антибіотиків під час вирощування птиці. Сьогодні на ринку представлено велику кількість пробіотиків, виробники мають багато альтернатив, але іноді стикаються з проблемою правильного вибору продукту, визначення його необхідних переваг та способів їх диференціації.
Часто механізм дії пробіотиків недостатньо зрозумілий або описаний. Пробіотик передусім повинен сприяти відновленню здорового мікробіому кишківника та/або загалом покращувати ефективність вирощування бройлерів.
ВПЛИВ ПРОБІОТИКА НА МІКРОБІОМ КИШКІВНИКА
Було досліджено особливі характеристики пробіотика CLOSTAT® (виробництво компанії Kemin), а також його вплив на мікробіом кишківника птиці. Цей пробіотик містить спори запатентованого штаму бактерій Bacillus subtilis РВ6, що забезпечують баланс мікрофлори кишківника і формують природні захисні механізми проти патогенної мікрофлори. Як порівняти з пробіотиком іншого виробника, бройлери, які отримували CLOSTAT®, були важчими у віці 24 та 42 днів (p <0,05), що було результатом поліпшення конверсії корму (p <0,05), а також мали значно меншу частоту виникнення тяжких дерматитів подушок лап. При оцінці впливу цього препарату на мікробом птиці було встановлено, що бройлери кросу Ross 308, які отримували CLOSTAT® протягом 28 днів в кількості 500 г/т корму, продемонстрували покращене та більш бажане співвідношення Firmicutes до Proteobacteria, яке може допомогти пояснити покращену ефективність, що спостерігається щодо конкурента.
Кишковий мікробіом — це складна бактеріальна спільнота, що характеризується певними видами мікроорганізмів, які функціонують і розмножуються в певних умовах шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Для опису цієї спільноти визначають кількість різних видів мікроорганізмів та розподілення цих конкретних видів.
Незважаючи на те, що шлунково-кишковий тракт курей досить короткий і щільний, нам потрібно розглядати різні його відділи як окремі екосистеми, що визначаються його фізіологією (рН, секреція підшлункової залози, жовчі тощо) з найвищою щільністю бактерій, що спостерігається у сліпій кишці (до 1012 колонієутворювальних одиниць (КУО)/г).
Більшість бактерій є облігатними анаеробами, такими як Subdoligranulum, Faecalibacterium і види Clostridial. Представників роду Bacteroides та Escherichia coli також багато в сліпій кишці., різні «екосистеми» у ШКТ курей можна побачити на малюнку.
Більшість дослідів мікробіому кишківника у бройлерів зосереджені на дослідженні вмісту сліпої кишки, оскільки вона є найбільш густонаселеним відділом ШКТ птиці, що містить широкий спектр різних видів бактерій. Майже всі види бактерій із умісту сліпої кишки можуть належати до: Firmicutes, Proteobacteria або Bacteroidetes.
Firmicutes — це різноманітна чисельна група бактерій з багатьма видами, що сприяють здоров’ю кишківника. Ця група бактерій містить два найважливіші сімейства, що виробляють бутират, Lachnospiraceae (загалом перетворюють лактат у бутират), Ruminococcaceae (наприклад, Faecalibacterium prausnitzii) та сімейства, що продукують лактат, а саме: певні види Lactobacillus із сімейства Lactobacillaceae.
Не всі Firmicutes корисні, якщо мова йде про деякі (умовнопатогенні) збудники, такі як Enterococcus cecorum.
Тип Bacteroidetes має такі види, як Bacteroides thetaiotaomicron, які сприяють розщепленню складних вуглеводів, які потім можуть бути використані як субстрат іншими видами мікроорганізмів, які перетворюють їх на коротколанцюгові жирні кислоти.
Більшість патогенних бактерій належать до групи Proteobacteria. Прикладами є Escherichia coli, Salmonella enterica, Yersinia enterocolitica (γ-Proteobacteria), Desulfovibrio piger (δ-Proteobacteria) и Campylobacter jejuni (ε-Proteobacteria).
ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗООТЕХНІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
В Університеті Паннонії проводили дослідження зоотехнічних показників птиці. Для проведення дослідження брали 408 одноденних півників-бройлерів кросу Ross 308. Щільність посадки птиці становила 20 голів/м2. Курчат було розділено на дві дослідні групи. Усю птицю вакцинували від кокцидіозу, інфекційного бронхіту, хвороби Ньюкасла та хвороби Гамборо. Перша дослідна група (А) отримувала базовий раціон з додаванням CLOSTAT® кількістю 500 г/т корму. Друга дослідна група (Б) отримувала базовий раціон із додаванням продукту на основі штаму Bacillus subtilis іншого виробника кількістю 50 г/т.
Протягом дослідження використовували три раціони:
• стартер (з 0 до 10-го дня вирощування птиці);
• гровер (з 10-го по 24-й день);
• фінішер (з 24-го по 42-й день).
Програму освітлення застосовували відповідно до рекомендацій постачальника кросу, згідно з основними вказівками «Посібника з управління бройлерами Ross 308» (2009).
Підстилка із соломи пшениці з попереднього експерименту була використана як підстилковий матеріал, і під час випробування використовувалася лише невелика кількість нової соломи біля поїлок. Під час вирощування вимірювали масу тіла птиці та визначали показники конверсії корму.
Програмним забезпеченням Statistica 5.0 при аналізі даних, отриманих методом повної рандомізованоі моделі однофакторним дисперсійним аналізом, визначено, що склад раціонів є визначальним чинником. Істотні відмінності між групами було перевірено за допомогою тесту Tukey HSD. Статистичну значимість оголошено за P ≤ 0,05. Дані щодо дерматиту подушечок лап аналізували за допомогою тесту Chi-Square та методу парних порівнянь.
ПОРІВНЯННЯ ВПЛИВУ ПРОДУКТІВ НА КИШКОВИЙ МІКРОБІОМ БРОЙЛЕРІВ
Для дослідження впливу продукту CLOSTAT® на кишковий мікробіом бройлерів півників кросу Ross 308 розділили на десять загонів, що містили по одинадцять голів птиці у кожному. Половина загонів отримувала контрольний раціон, тоді як інша половина отримувала той самий раціон, доповнений 500 г/т CLOSTAT® протягом 28 днів. Проби з умістом сліпої кишки відбирали в однієї з пташок з-за загону (всього десять голів птиці за одну обробку). ДНК витягували і відправляли для секвенування амплікона 16S рРНК V3-V4.
У результаті дослідження було встановлено, що птиця дослідної групи, яка отримувала базовий раціон із додаванням пробіотичного продукту іншого виробника у віці 24 та 42 днів, мала меншу вагу тіла (2680 г), як порівняти з групою А. Результати вивчення стану подушечок лап показали, що частота випадків важкого дерматиту була значно вищою у групі птиці, яка отримувала базовий раціон із додаванням продукту на основі Bacillus subtilis іншого виробника (P < 0,05). Результати дослідження і порівняння CLOSTAT® з продуктом іншого виробника можна побачити в таблиці.
Таблиця. Вплив продуктів на масу тіла бройлерів і коефіцієнт конверсії корму
При оцінці впливу CLOSTAT® на мікробіом співвідношення Firmicutes до Proteobacteria зросло у птиці дослідної групи, що отримувала CLOSTAT®. Це покращене співвідношення було спричинене зменшенням відносної кількості Proteobacteria. При цьому відносна кількість Firmicutes не змінилася.
ПЕРЕВАГИ ВИКОРИСТАННЯ ПРАВИЛЬНОГО ПРОДУКТУ
Результати досліджень показали, що хоча різноманітність мікробіому кишківника бройлерів зберігалася із застосуванням CLOSTAT®, відносна кількість Proteobacteria була нижчою у птиці, якій додавали продукт CLOSTAT® (на видовому рівні було показано, що кількість бактерій групи Escherichia coli зменшувалась). При цьому кількість бактерій Firmicutes залишалась незмінною, включно рід Faecalibacterium. Дослідження показало збільшення відносної кількості цих бактерій, особливо F. Prausnitzii — вид, що продукує бутират. Бутирати позитивно впливають на організм бройлерів завдяки покращенню здоров’я кишківника. Вони сприяють розвитку епітелію кишківника і важливі для лімфоїдної тканини кишківника (GALT), а також є основним джерелом енергії для колоноцитів.
Застосування CLOSTAT® призвело до більш здорового різноманіття популяції мікробіому в кишківнику птиці, наслідком чого є більша відносна кількість бактерій, що продукують бутират, і менша відносна кількість небажаних бактерій, що належать до Proteobacteriae, що призвело до поліпшення здоров’я кишківника птиці. Отже, це допомагає зрозуміти і пояснити спосіб дії CLOSTAT® та, як наслідок, отримати покращені показники продуктивності бройлерів в порівнянні з конкурентом.
За матеріалами компанії Kemin
журнал «Наше Птахівництво», січень 2021 року
Усі авторські права на інформацію, розміщену у журналі “Наше Птахівництво” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій згідно із Законом України «Про авторське право та суміжні права».
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
