Концентрація вуглекислого газу в інкубаторі не має перевищувати 2,2%
Негаразди з повітрообміном в інкубаторії поряд зі зниженням концентрації кисню призводять і до накопичення вуглекислого газу, який є токсичним для зародків, адже ембріони чутливіші до його надлишку, ніж до нестачі оксигену, пише журнал «Наше птахівництво».
При цьому максимальна чутливість зародків до вуглекислого газу має місце до чотирьох діб інкубації, потім вона зменшується. Тобто зародок може витримати значну концентрацію цього газу в той період, коли газообмін відбувається через судини алантоїсу. Надалі ембріон знов стає дуже чутливим як до нестачі кисню, так і до надлишку СО2 .
Проте у будь-якій ситуації підвищений рівень вуглекислого газу в повітрі погіршує розвиток зародків. Дослідники вважають, що максимально допустима концентрація СО2 у повітрі інкубатора, яка короткий час дає змогу зародкові ще зберігати нормальні темпи росту, не повинна перевищувати 2,2%.
Однак підвищена кількість вуглекислоти у повітрі у перші дві-три доби інкубації надалі обумовлює розвиток у зародків виродження голови, головного та спинного мозку, інші патології та аномалії.
Під час інкубації у таких умовах на пізніх етапах ембріогенезу під час патолого-анатомічного розтину в яйцях знаходять невикористаний білок та порушення у формуванні та розвитку ембріональних оболонок.
А за постійної підвищеної концентрації вуглекислого газу під час вивідного періоду зародки розташовуються головою у гострий кінець яйця, а ногами торкаються повітряної камери. Інколи шия пташеняти може бути обгорнена ніжкою жовточного мішка.
Аналогічна картина спостерігається і за високої концентрації в інкубаторі озону, що може статися під час озонування інкубаційних яєць через недотримання необхідних параметрів технології. Одним із проявів отруєння озоном також є набряк легень у зародків або пташенят.
Як повідомлялося, зародки в яйцях розвиваються по-різному залежно від віку курей-несучок.