Використання іонофорних препаратів після хімічних ефективно контролює еймеріоз у птиці

Основними заходами попередження еймеріозу (кокцидіозу) в птиці є імунопрофілактика та вчасне лікування, пише журнал «Наше птахівництво».

Для цього використовують специфічні хіміопрепарати: ті, що гальмують утворення імунітету (еймеріоциди), та ті, що не перешкоджають утворенню імунітету (еймеріостатики).

До еймеріостатиків належать іонофори (отримують шляхом ферментації) та хімічні препарати. Іонофори дають змогу зберегти цикл деяких кокцидій і таким чином сприяють розвитку природного імунітету.

Хімічні препарати ефективні проти всіх ооцист еймерій, але настання резистентності до них еймерій є досить швидким. До того ж стійкість до препаратів зберігається тривалий час аж до змін на генетичному рівні в популяції. Подекуди навіть застосування схем ротації препаратів не запобігає виникненню резистентності у кокцидій.

Використання іонофорних препаратів після хімічних дозволяє ефективно контролювати проблему еймеріозу, а найголовніше – позитивно впливає на ріст і розвиток молодняку, оскільки природні іонофорні препарати мають ефект стимуляції росту. Проте дія іонофорів не така потужна, і поява резистентних штамів – часте явище за довгого використання одного й того ж класу іонофорів.

Еймеріоциди застосовують лише для профілактики еймеріозів бройлерів. Їх задають щоденно з 10-добового віку з кормом або водою, прибираючи з раціону за 4-5 діб до забою птиці. Найпоширеніші з них – препарати на основі клопідолу, метилбензоату, лозалоцид натрію, мадураміцин амонію, монензин натрію, саліноміцин натрію.

Протиеймеріозні препарати другої групи застосовують у господарствах із виробництва яєць та за вирощування ремонтного молодняку з 10-добового віку. До цієї групи належать препарати на основі ампроліуму та його комбінацій з вітамінами А і К, сульфакноксиліном, нікарбазин.

Еймерії здатні швидко адаптуватися до дії лікарських засобів – через 3-5 років використання нові препарати стають малоефективними. Тому необхідно постійно застосовувати медикаментозні ротаційні програми й так звану шатл-програму. Тривале застосування еймеріостатиків призводить до появи штамів еймерій, стійких до лікарських засобів.

Для підвищення ефективності лікування еймеріозу попередньо вивчають спектр чутливості птиці до препаратів. Щоб запобігти звиканню еймерій до певних хімічних препаратів, їх слід змінювати що два – що три цикли використання.

Як повідомлялося, наслідки інфекційного бронхіту курей у молодої птиці значніші, ніж у дорослої.