У ФГ «Агро-1» переконані: тільки завдяки інноваціям можна бути ефективним на ринку виробників свинини

Ураховуючи динаміку ринку свинини останніх років, експерти прогнозують, що 2025 року кількість свиногосподарств може зменшитися до тисячі. Для порівняння: станом на 1 січня 2019 року в Україні було 1,7 тис. свиноферм різної форми господарювання. У зоні ризику — невеликі оператори з поголів’ям менш як 2 тис. голів, які вирощують свиней ситуативно, чекаючи сприятливих цін на ринку, не інвестуючи кошти в підвищення ефективності виробництва та заходи біобезпеки. На противагу таким підприємствам ФГ «Агро-1», що в Миколаївській області, маючи невелику кількість поголів’я, великого значення надає модернізації виробництва. Завдяки чому господарство є конкурентоздатним на ринку, розповів завідувач виробництва Володимир Щербачов. 

— Пане Володимире, часто доводиться чути від свинарів про своє господарство: «Ми, як усі, нічим особливим не відрізняємося». Проте, мабуть, немає однакових свиноферм. У чому специфіка вашого виробництва? 

— Наше ФГ «Агро-1» спеціалізується на рослинництві, свинарстві та садівництві. Рослинництво господарство веде від часу створення понад двадцять років тому, має в обробітку близько 3 тис. гектарів ріллі, де вирощує озимі пшеницю та ячмінь, соняшник, ріпак. Дев’ять років тому вирішили започаткувати свинарство, шість років тому заклали яблуневий сад. 

Щодо кількості поголів’я ферма невелика — маємо 126 основних свиноматок, а також ремонтних свинок з усім шлейфом поросят беконного типу. Однак вона збудована за сучасними технологіями — боксове утримання свиноматок, в тому числі пологове відділення, відділення дорощування поросят, хіба що крім групи відгодівлі: там замість боксів — клітки. Скрізь щілинна підлога. 

Думаю, від інших невеликих свиноферм нас відрізняє тижневий цикл виробництва. Тобто щотижня пороситься одна група свиноматок, у цей час у другій групі віднімають поросят від свиноматок на дорощування (через чотири тижні після народження), старша група з дорощування переводиться на відгодівлю й так далі. Такий цикл вигідний, бо щотижня ми продаємо певну кількість поросят. Відтак працюємо стабільно. На великих підприємствах подібна схема роботи не рідкість, а от на невеликих таке не часто запроваджують. Зазвичай роблять або тритижневий цикл, або туровий опорос. 

Окрім того, така конвеєрна система дає змогу економити приміщення. Бо в у відділення для опоросу або дорощування заходить тільки частина поголів’я. А якби треба було їх усіх разом завести, місця однозначно не вистачило б. Тобто в нас раціональніший підхід. 

І, нарешті, наш повний цикл виробництва також не притаманний невеликим фермам. Не всі хочуть таке робити — хтось тільки продає маленьких поросят, інші купують поросят на відгодівлю. Ми ж на фермі робимо все — штучне осіменіння, опороси, маємо всі вікові групи до здачі свиней на продаж. 

Рентабельність виробництва періодично змінюється — то вища, то нижча. Проте в мінусі за дев’ять років точно ми не були. Коли починали, співвідношення ціни на корми й м’ясо було вигіднішими, але й тепер можна працювати. 

— Як розвивалася ваша ферма? Будували з нуля чи реконструювали приміщення? 

— Дев’ять років тому провели повну реконструкцію колишніх колгоспних корівників, від яких зосталися тільки стіни. Все оснащення сучасне. Наприклад, маємо систему рідкої годівлі поросят на відгодівлі компанії «Шауер Агротронік ГмбХ». Це обладнання високої якості та надійності. До речі, я також не чув, щоб на невеликих фермах ставили систему рідкої годівлі. Нею повністю керує комп’ютер — тільки слід увести дані, й надалі годівля проводиться в установленому режимі. 

Вентиляції також автоматична — задаються параметри в певному діапазоні для підтримання потрібної температури в кожному приміщенні. Є водяна система охолодження повітря, яку застосовуємо в літній період, а в нас на Півдні він особливо спекотний. Вона складається з картонних чарунок, змочених водою, — повітря, проходячи через них, охолоджується і в приміщення заходить вже на 7–8 градусів нижчим, ніж на вулиці. Чим вища температура на вулиці, тим різниця в приміщенні може бути більшою, навіть до 10 градусів. 

Як я вже сказав, маємо боксове утримання усіх груп свиней, кожний бокс після вивільнення групи повністю вимиваємо, проводимо дезінфекцію, і тільки потім заходить наступна група. 

Система гноєвидалення також продумана: гній через щілини в підлозі потрапляє до ям, з яких зливається по системі каналізації у велику яму за фермою. З часом її викачують, використовуючи гній як добриво на полях. 

— Для підвищення продуктивності свиней треба, щоб тварини оптимально розміщувалися на відведеній території. Скільки квадратних метрів припадає на одну голову на вашій свинофермі? 

— Це справді важливий момент, бо розміщення тварин у боксах впливає насамперед на співіснування між поголів’ям. Лідери захоплюють собі територію і добре почуваються, а ті, кому бракує місця, дещо потерпають, можуть відставати в рості. У нас трохи тіснувато, краще б, звісно, мати більше площі, але ми згладжуємо цей недолік тим, що свині мають у нас вільний доступ до корму, тобто їдять вдосталь. 

— Нині небагато господарств застосовують рідку годівлю свиней. Чому ви обрали такий спосіб? 

— Так ми запла нували від самого початку. Плюси рідкої годівлі — у кращій конверсії корму. Колись ми порівнювали конверсію корму за рідкої годівлі та за сухої в інших господарствах. То в нас вона була вищою. 

Окрім того, процес годівлі повністю автоматизований: внесли дані й далі «годує» комп’ютер. 

Маємо також непогані добові прирости залежно від вікової групи. Поросята на дорощуванні, тобто вагою від 8 кг, коли ми їх тільки віднімаємо від свиноматки і до понад 30 кг, коли переводимо їх на відгодівлю, щодня додають майже по 600 г. Поросята на першій половині відгодівлі мають добовий приріст 750–800 г, на фініші — понад 1 кг. Найкращі давали навіть понад 1,5 кг. 

З досвіду можу сказати, що на прирости насамперед впливає якість зернової групи. Окрім того, раціонально має бути підібране співвідношення компонентів комбікорму: ячмінь, пшениця, кукурудза, соєвий шрот, соняшниковий шрот — усе повинно бути оптимально збалансованим. Значну роль відіграють вітамінно-мінеральні добавки (премікси). Нам постачали премікси різні компанії, й виробничі результати в нас були різні. Доки врешті-решт не зупинилися на одній. Особливо велику перевагу показали премікси, які застосовуємо для поросят на дорощуванні. 

— Ви маєте власну сировинну базу. У чому вбачаєте її перевагу? 

— Так, основу раціону становить наша власна зернова група. Докуповуємо тільки соєвий і соняшниковий шрот, а також вітамінно-мінеральні добавки. Маємо цех для виготовлення комбікорму, де змішують усі компоненти й подають їх у систему годівлі. Переваги власної сировини в стабільності та впевненості у її якості. 

Рецептуру кормів готують компанії, чиїми послугами ми користуємося, які постачають нам добавки, відповідно, вони нам рекомендують певне співвідношення наших компонентів для різних вікових груп. 

— Відомо, що найбільш затратна частина у виробництві свинини — вартість кормів. Чи бачите ви можливість здешевлення технології та чи варто це робити? 

— Кардинально здешевити неможливо. Наприклад, якщо зменшити кількість соєвого шроту, буде дефіцит білка, протеїну в кормі, тож буде гіршим ріст свиней. Тому така економія не буде виправданою. Тільки буде збільшений період відгодівлі, і свині з’їдять ще більше кормів. Тож виробництво буде ще дорожчим. 

Найкращий варіант — намагатися виростити свиню якнайшвидше. Бо чим старше вона, тим більше поїдає корму, який уже не так ефективно переходить у м’ясо. Тому треба підібрати такий раціон, щоб свині росли максимально швидко. У нас в середньому вага свиней на продаж становить 115–117 кг. Кожний наступний тиждень тільки здорожує виробництво свинини. 

— Які породи свиней ви розводите й чому обираєте саме їх? 

— Маточне поголів’я в нас — розповсюджений варіант: двопородний гібрид велика біла + ландрас. Така свиноматка вважається найоптимальнішою щодо молочності, багатоплідності. Для отримання товарних свиней свиноматки покриваємо термінальним кнуром макстер. У результаті отримуємо свиней із високими м’ясними та беконними якостями, з мінімальною кількістю сала. 

Двопородні свиноматки вирощуємо самостійно, тільки час від часу оновлюємо кнурів, а також купуємо невелику кількість чистопородних великих білих — зазвичай у стаді їх небагато, 7–8 голів, яких покриваємо ландрасом. Отриманий двопородний гібрид залишаємо для вирощування ремонтного поголів’я, заміни свиноматок. 

Як тільки починали працювати, багатопліддя свиноматок було дуже великим — нерідко вони народжували по 16 поросят. Незважаючи на таку велику кількість, поросята були в доброму стані. Тобто якщо добра генетика, то свиноматки не лише багато народжують, а й непогано вигодовують. Адже може бути, що свиня народить десять поросят, а вигодувати їх нездатна. Нині кількість новонароджених поросят дещо зменшилася. Можливо, варто вже оновлювати генетику. 

— Які заходи ви практикуєте для поліпшення здоров’я свиней? 

— Вакцинація поросят, свиноматок — це основа для уникнення основних інфекційних захворювань. Плюс дезінфекція приміщень перед наступною групою. 

На щастя, за всі роки розведення свиней інфекції як такої в нас не було. Поява ж хвороб неінфекційного характеру залежить від умов утримання і годівлі. Ці проблеми розв’язуємо в робочому порядку. Щоб уникнути інфекцій, у нас в систему водопостачання подається підкислювач — у кислій воді не розвивається кишкова паличка. Це також один із методів профілактики кишкових захворювань свиноматок і поросят. Окрім того, додаємо в корм сорбенти — вони запобігають розвитку грибної інфекції у кормі й отруєння свиней мікотоксинами. 

— Як налагоджена у вас система біобезпеки? Наскільки взагалі гострою для вас є загроза АЧС? 

— В області були спалахи АЧС. Проте наша ферма працює в закритому режимі — сторонні до нас не заїжджають. Коли свиней здаємо на м’ясо, їх виганяють на естакаду назовні, транспорт на територію ферми не заїжджає. Коли машина зі свинями поїхала, апаратом «Керхер» ми змиваємо поверхню й обробляємо дезрозчином. 

Звісно, персонал дотримується всіх правил біобезпеки. Територія ферми розділена на чисту й брудну зони, маємо санпропускник, через який персонал потрапляє всередину виробничих приміщень, змінивши одяг на чистий робочий. 

— Які маєте плани на майбутнє? Яким бачите свій подальший розвиток? 

— Загалом планів розширятися поки що не маємо — теперішня кількість поголів’я нас влаштовує. Хіба що хотілося б оновити маточне поголів’я — щоб свиноматки були більш багатоплідні. 

Ще плануємо модернізувати корпус відгодівлі — нині там системи вентиляції й охолодження працюють не на повну потужність. Тож хочемо збудувати ззовні фальшстіни, утворивши коридорну систему вентиляції, через яку охолоджене повітря буде затягуватися в приміщення. Ці роботи плануємо провести до кінця року. 

ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ 

Віктор Андрійченко, менеджер компанії «Шауер Агротронік ГбмбХ» 

— Саме такі господарства, як ФГ «Агро1» є прикладом того, як можна бути успішним із невеликим поголів’ям. Їх досвід показує, що успіх залежить від інвестицій у розвиток підприємства та сучасні технології утримання. 

Сьогодні в Україні небагато свиногосподарств застосовують рідку годівлю свиней, але ті, що нею користуються, вже змогли оцінити переваги цієї системи. Найголовніші з них — краща конверсія корму, менші втрати через розкидання, можливість організувати розміщення бункерів із кормом так, щоб кормовоз не заїжджав на територію ферми, що значно покращує рівень біобезпеки підприємства. А це все значно знижує собівартість вирощеного м’яса. Окрім того, процесом годівлі керує комп’ютер, який точно знає, скільки та якого корму щодня потрібно приготувати й видати кожній групі тварин — дані зі споживання надійно зберігаються в протоколі годівлі.  

Людмила Морозова

Стаття під назвою “Модернізований, отже, рентабельний” була опублікована у журналі The Ukrainian Farmer, листопад 2020 року

^{Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».}