Закономірно, що в Україні поменшало спалахів АЧС у свійських свиней
На мою думку, нічого дивного немає в тому, що вже другий рік поспіль кількість спалахів африканської чуми свиней (АЧС) в Україні іде на спад. Це закономірно.
По-перше, наше населення врешті-решт прозріло, і це підтверджують показники, починаючи з минулого року. Усі, хто утримує свиней, зрозуміли, що АЧС – це не жарт, що існує серйозна загроза свинарству від цієї хвороби і переосмислили свою поведінку та принципи ведення господарської діяльності.
Адже частина тих, хто ігнорував правила біобезпеки і мав сумніви в реальності загрози, вже «погоріли», а решта, спостерігаючи, як розоряються сусіди, теж зробили висновки – очевидно, вірні. Власники свиней стали більш обізнаними і пильними щодо біобезпеки власних господарств.
До того ж, починаючи з 2012 року, в Україні проведена величезна робота щодо заходів із попередження загрози АЧС – як для промислових свиногосподарств, так і для населення, де людям пояснили і продовжують це робити й дотепер, яким чином цій хворобі можна запобігти та не допустити в господарство.
Раніше до мене телефонувало чимало людей із питаннями, як тепер діяти, бо спалах АЧС уже в сусідньому населеному пункті. Останні два роки таких дзвінків від населення вже немає, що свідчить про обізнаність людей і те, що алгоритм їм зрозумілий.
Щодо статистики по АЧС сьогодні, то вона, на мою думку, є об’єктивною, хоча я зустрічаю в ЗМІ і домисли, і фейки. Ці провокації про нібито приховування спалахів хвороби – це конкурентна боротьба, витіснення з ринку, бажання помсти тощо.
По-друге, в Україні вже майже рік як немає голови Держпродспоживслужби та першого його заступника, тому і запитувати по суті нема в кого і відстоювати інтереси служби також. Адже вчергове ставиться питання про нібито розподіл Держпродспоживслужби України на два підрозділи, що однозначно призведе до зміни вектору. Хто спрогнозує наслідки цього процесу? Яким буде майбутній механізм державного контролю?
Сьогодні у нас є чіткий затверджений алгоритм дій у разі АЧС – від діагностики хвороби у тварини до відновлення поголів’я після спалаху. А зміна підпорядкування – це і зміна пріоритетів, і перевіреного часом алгоритму.
Та замість цього доцільно було б попрацювати над вдосконаленням елементів протидії АЧС, примирившись із фактом, що хвороба у нас надовго та скориставшись свіжим досвідом Китаю, що передбачає сегментування ураженого господарства, знищення хворих і контамінованих тварин під контролем ветеринарних фахівців замість тотального знищення всього поголів’я свиней у господарстві. Саме для цього і потрібен керівник Держпродспоживслужби як ініціатор позитивних змін, публічних обговорень із власниками свиногосподарств і фахівцями, готовими взяти на озброєння ці зміни і забезпечити надійність і контроль з боку держави.
Адже наявний алгоритм МЕБ у разі спалаху АЧС – забій всіх свиней і належна утилізація трупів тварин, підстилки і відходів – так і не зміг зупинити поширення АЧС по світу. Саме тому на часі ініціювання його перегляду.
Ще одна проблема з АЧС (і не лише для України) – це дикі свині. Тому група експертів і консультанти ФАО у тісній співпраці з Держпродспоживслужбою та Держлісагенством України зараз готують стандартну операційну процедуру щодо протидії АЧС у лісовому господарстві України. Планується посилити обізнаність ветеринарних фахівців, які здійснюють експертизу впольованих трофеїв і первинну діагностику хвороб у впольованих свиней, і рівень серед мисливців, лісників, орендарів, власників мисливських господарств і заповідників, залучивши їх до навчання із демонстрацією кращих практик.
Такі заходи посилять протидію АЧС, адже ми маємо вже цей унікальний досвід, і я вірю, що в майбутньому це стане експортним продуктом.