Правила відбору якісних трихограм для захисту зерна у зерносховищі
Особливе значення у захисті зерна в період його тривалого зберігання від лускокрилих-фітофагів з акцентом на біологічні прийоми відіграє якість біоматеріалу.
На цьому наголосила Ілона Бондаренко, старший науковий співробітник Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК НУБіП України, пише журнал The Ukrainian Farmer.
Щоб вибрати найкращих, вона радить дотримуватися кількох правил:
1. Підбирати високожиттєздатних ентомофагів, котрі б відповідали заявленим критеріям якості та характеризувалися вираженою мотиваційною здатністю. Аналіз якості ентомофагів можна замовити в Українській лабораторії якості і безпеки продукції АПК, а трихограми — ще й в Інституті захисту рослин.
2. Працюючи з певною групою лускокрилих-фітофагів, використовувати трихограми визначених видів, бо до різних представників ефективність паразитування значно варіює. Визначення видової ідентифікації видів роду Трихограма здійснюється тільки в Інституті зоології ім. І. І. Шмальгаузерна.
3. Знати ступінь відродження імаго паразита (для першого класу трихограм цей показник не має бути нижчим за 85%).
4. У визначенні норм розселення та потенційної ефективності паразитів керуватися такими параметрами, як співвідношення статей у потомстві паразита (1:1,5); плодючість самок (третина партій трихограм не відповідає заявленому показнику) та їх пошуково-міграційна здатність (потенціал до пошуку комах-господарів); ступінь зараження яєць живителя, відсоток відродження імаго паразита (у 90 % партій трихограм спостерігається невідповідність визначеним нормам першого класу).
5. В умовах зерносховищ більшою ефективністю для розселення характеризується використання стадії імаго. Показник ступеня зараженості яєць лабораторного живителя за високої життєздатності культури паразита має становити не менше як 80%.
6. Основними тестовими характеристиками для підбору партій ектопаразита габробракона є плодючість самок і тривалість їх життя, відсоток відродження імаго з коконів, кількість особин на одну гусеницю, а також співвідношення статей. Основні фізіологічні параметри паразита можуть суттєво знижуватися за недотримання гідротермічного режиму, обов’язкового діапаузування, пасажування на природних комахах-господарях, відсутності джерел додаткового вуглеводневого живлення тощо. В результаті спостерігається поступове пригнічення комах зі зниженням плодючості та виходу паразитів із гусениць на 50 %.