Попри пандемію COVID-19 ми не скоротили площі під картоплею та овочами

Наше господарство розміщене поблизу міста Суми: господарюємо на земельній ділянці площею 15 га, 2 га з яких відведено під картоплю, 2 га під капусту, 1 га під моркву і 1 га під столові буряки. Решта землі під зерновими –– ячменем та пшеницею, для сівозміни.

Ми вкладаємо у виробництво значні кошти, а отже, на виході маємо результат. Для отримання якісного врожаю не слід скупитися на якісне насіння, якісні добрива та якісні засоби захисту рослин. Не бачу сенсу економити на жодній із позицій, адже це може звести нанівець усі зусилля.

З 2006 року, окрім картоплі, почали вирощувати ще й моркву, капусту та столові буряки, бо отримали пропозицію постачати овочеву продукцію для їдальні Сумського геріатричного пансіонату. Згодом розширили постачання в заклади громадського харчування, бюджетні організації (школи, лікарні), а також у торговельні мережі.

У зв’язку з поширенням коронавірусу обсяги реалізації овочів нашим господарством впали фактично на три чверті, бо на карантині навчальні заклади й заклади громадського харчування, куди ми постачали продукцію. Та попри це площі посівів ми не скоротили. Пандемія мине, а люди завжди потребуватимуть продуктів харчування.

Стосовно інших виробників, то, наскільки мені відомо, пандемія не вплинула на обсяги закупівлі ними насіннєвого матеріалу. Проте відбулася певна зміна пріоритетів. Так, нинішнього року фермери Сумщини більше, ніж торік, закупили насіння столових буряків, кабачків і огірків. Менше придбали насіння капусти й менше її посіяли, адже вона в минулому сезоні була дешевшою.

Критичною в березні-квітні була ситуація зі збутом ранніх овочів із теплиць. У зв’язку з карантином призупинили роботу більшість овочевих ринків, споживачі значною мірою перемістилися в маркети, де обсяги реалізації овочів зросли на 30–40%. Натомість фермери, які не змогли реалізувати ранні овочі на ринках, зазнали колосальних фінансових збитків.