Найчастіше кетоз у корів має підгострий або хронічний перебіг

Кетоз у корів може мати субклінічний і клінічно виражений перебіг. Субклінічний перебіг здебільшого спостерігається в перші дні після отелення.

Виявляють пригнічення стану тварини, тахікардію (80-90 ударів/хв.), тахіпное, дистонію рубця, температура тіла зазвичай у нормі, спотворення смаку, корови неохоче поїдають концентрований корм. На тлі збільшення абсолютної й відносної кількості ацетону і ацетооцтової кислоти виявляють кетонемію, кетонурію, в деяких корів – гіпоглікемію.

За гострого, тяжкого перебігу хвороби корови на початку збудливі, чутливість шкіри підвищена, спостерігається тремор м’язів, скрегіт зубами. Збудження змінюється пригніченням. Тварини сонливі, повільно реагують на роздавання корму, стоять з опущеною головою, більше лежать, важко підіймаються. Іноді спостерігають сопорозний і навіть коматозний стан.

Вгодованість і продуктивність швидко знижуються. Температура тіла  зазвичай у межах норми. Спостерігають тахікардію (90-130 ударів/хв.), тахіпное (45-60 дихальних рухів/хв.), у період пригнічення дихання може бути сповільненим (до 12/хв). Інколи видихуване повітря має запах ацетону.

Апетит у тварини погіршений, частота й сила скорочень рубця зменшені, зазначається закреп або діарея. Ділянка притуплення печінки збільшена, болісна. Пригнічення змінюється печінковою комою, яка може закінчитися загибеллю корови.

Найчастіше кетоз має підгострий або хронічний перебіг. Корови пригнічені, більше лежать, рухи сповільнені, обережні, нервово-м’язовий тонус знижений. Їхня вгодованість і продуктивність знижуються. Температура тіла – в межах норми, частота пульсу збільшена, тони серця приглушені. Апетит погіршений, тварини погано поїдають концкорми або навіть відмовляються від них, краще їдять сіно та корми, здобрені мелясою. Скорочення рубця в’ялі, послаблені, жуйка нерегулярна. Ділянка печінкового притуплення болісна, збільшена й зміщена вниз. У корів порушується статевий цикл, часто настає неплідність.

Характерними ознаками кетозу є кетонемія, кетонурія й кетонолактія. Відносна частка бета-оксимасляної кислоти в крові зменшується, а ацетооцтової кислоти й ацетону значно зростає, внаслідок чого посилюється токсичний вплив.

Кетонемія супроводжується підвищенням концентрації ацетонових тіл у сечі та молоці й розвитком гіпоглікемії, що є важливими критеріями діагнозу.   

Як повідомлялося, «захищена» глюкоза є альтернативою пропіленгліколю під час лікування кетозу в корів.