Еволюція агрострахування
На вітчизняному ринку агрострахування протягом останніх кількох років відбулися істотні зміни в бік зростання популярності цієї послуги, хоча ринок усе ще лишається несистемним. В Україні на сьогодні ще немає культури агрострахування, і це явище швидше можна назвати точковим, адже дуже мало сільгоспвиробників страхують свій урожай, якщо тільки цього не вимагають умови певного контракту.
Втім, тенденції до формування системності та культури агрострахування в нашій державі вже проглядаються, і саме це, на мій погляд, стане основним вектором його розвитку найближчим часом. Для цього є кілька передумов.
По-перше, зниження маржинальності агровиробництва у світі та в Україні стимулює аграріїв зважати на стабільність свого грошового потоку, що досягається виключно завдяки управлінню ризиками. І агрострахування тут – один із допоміжних інструментів. Крім того, зростає потреба сільгоспвиробників захищати свої інвестиції. Особливо це актуально для України напередодні відкриття ринку землі.
По-друге, попит на агрострахування і в Україні, і в усьому світі зростає прямо пропорційно до змін клімату. В одних країнах вони відбуваються швидше, в інших – повільніше. Наприклад, нетипові травневі заморозки у 2017 році призвели до майже 100%-ї втрати врожаю яблук у Польщі, що спричинило сплеск попиту на агротрахування в цій країні. Крім того, у Європі почастішали посухи.
Україна, мабуть, одна з небагатьох країн, яка певною мірою виграє від цих змін, особливо що стосується північних та західних регіонів, де наразі є змога сіяти ті культури, яких раніше тут не сіяли. Разом з тим відбувається часткове опустелювання південних та східних регіонів, внаслідок чого попит на агрострахування тут більший.
Хоча ще якихось п’ять років тому в Україні інтерес фермерів до цієї послуги був майже нульовим. Істотний поштовх до зростання попиту на неї, особливо протягом останніх кількох років, зробила, крім кліматичних змін, поява на вітчизняному ринку інструменту аграрних розписок, що його впроваджує IFC. Вітчизняні сільгоспвиробники почали задаватися питанням: що як я даю майбутній урожай під розписку, а врожаю не буде чи його буде недостатньо?
На сьогодні в Україні вже діє два види агрострахування:
- Традиційне – страхування фактичної втрати посівів, урожаю або його частини. Виплати за таким видом страхування більші, але здійснюються рідше.
- Індексне – страхування, яке здійснюється з урахуванням погодних індексів (кількість опадів, температура повітря) та їхньої відповідності до агрономічних норм. Тобто виплата здійснюється автоматично без фактичної оцінки збитків. Як показує досвід, виплати за таким видом страхування здійснюються невеликими частинами, але частіше, ніж у традиційному.
Попит наразі є на обидва види, залежно від регіону. І хоч індексне страхування – це інновація для України, саме він почав користуватися більшим попитом та розвиває культуру агрострахування в нашій країні, адже цей механізм досить простий і дієвий. На сьогодні такий інструмент у нашій державі системно пропонує лише одна компанія – Syngenta, але наразі вже декілька компаній також цікавляться можливістю впровадження індексного страхування.
Велика робота була проведена щодо технічної складової його впровадження. Будь-який вид індексного агрострахування погоди базується на погодних даних – фізичних (дані погодних станцій) чи синтетичних (супутникові дані та інші джерела даних). Особливість цього інструменту на вітчизняному ринку в тому, що в Україні покриття погодними станціями, яким можуть довіряти страхові компанії (тобто не приватні станції, що належать агропідприємствам), надто низька. А щоб програма працювала, погодна станція повинна розташовуватися максимум в 15 км від поля, в іншому разі актуальність даних втрачається. Щоправда, деякі комерційні структури пропонують досить густу сітку покриття, наприклад, 100*100 метрів, втім, така послуга надто дорога.
Рішення цієї проблеми вже знайдено. Якщо, наприклад, фізичних погодних даних у конкретному секторі немає або недостатньо, використовується алгоритм накладання різних джерел даних – синтетичних та фізичних. Чимало зусиль коштувала процедура їх валідації (перевірки): ми «наклали» одні на одні фактичні та синтетичні дані і визначили кореляцію між ними.
Результати показали, що кореляція температур була на рівні понад 95%, а відхилення опадів – близько 20%. Точкові перевірки на місцях показали, що синтетичні дані цілком можуть використовуватися у страхуванні, і це стало істотним кроком для розвитку саме індексного страхування в Україні.