Нове міністерство позбавить аквакультуру енергетики
Українське рибники (або аквакультурники) до останнього часу вважали, що наразі вони переживають не найкращу пору – нижче падати начебто не було куди. Проте після того, як з’явилася постанова уряду про передачу Державного агентства рибного господарства (ДАРГ) з відомства Мінагрополітики до Міністерства енергетики та захисту довкілля, виявилося, що дно ще не досягнуте.
Виробники аквакультури мають серйозні проблеми з отриманням кредитів, компенсацією по відсоткам, ми досі не можемо взяти в оренду частку водойми загальнонаціонального значення. Якщо нас загонять в енергетику, то ніхто й не почує нашого голосу.
Так, наразі ніхто не знає, скільки в Україні вирощується риби. «Тіньові» господарства не звітують державі, не витрачають кошти на оренду гідротехнічних споруд, лікування, профілактику, а, отже, можуть продавати рибу дешевше і мати фінансові переваги.
Керівництво держави не бачить нас як клас. І рішення про передачу ДАРГу це зайвий раз підтверджує. Раніше ми хоча б мали можливість спілкуватися з чиновниками, а тепер розчинимося в енергетиці. Нагадаю, що в Україні з 1994 по 1997 роки було ціле Міністерство рибного господарства, потім – Держкомітет рибного господарства, з 2011 року – ДАРГ, і ось тепер – це. Нісенітниця…
Аквакультурники дуже переполохані й готові вдатися до радикальних заходів.
Складається враження, що влада працює на знищення галузі. Це могли зробити ті, хто взагалі нічого не петрає у рибництві, чи, навпаки, дуже добре уявляє наслідки такого приєднання.
Подейкують, що великі вітчизняні імпортери, які не зацікавлені у вирощуванні риби в Україні, отримали суттєві пільги від держави. А керівник однієї з таких компаній-імпортерів наразі пройшов за провладними списками до парламенту, очолив один із провідних комітетів і може лобіювати свої інтереси. Це наші припущення, і, гадаю, що вони не безпідставні.
Структура ДАРГу – строката: це і рибальство, і рибництво, й рибний патруль. Треба визнати, що рибний патруль, на який давно вже «зазіхало» Мінекології, доцільно таки було б їм перепідпорядкувати. В цьому, безумовно, є певна логіка.
Рибальство (вилов риби) теж ще можна більш-менш притягнути до захисту довкілля – все ж таки воно пов’язано з живими біоресурсами.
Та
аквакультуру до Міністерства енергетики та захисту довкілля аж ніяк не
приліпити. Логічніше було б віднести рибництво до тваринництва (або взагалі
окремим підрозділом) в об’єднаному Міністерстві розвитку економіки,
торгівлі та сільського господарства і надати всі преференції тваринницької
галузі: компенсації за будівництво виробничих приміщень, компенсації по
кредитам. Ідеальним варіантом було б віднесення до цього міністерства і
рибальства, і рибництва.
Ми вважаємо, що в разі зацікавленості держави у розвитку рибницької галузі можливо отримати швидкі й ефективні результати: збільшення робочих місць, зростання надходжень до бюджету.
Ми вже мали розмову з колегами по цеху, готуємо звернення до прем’єра й президента. В рибній галузі працюють десятки тисяч людей, і вони дуже обурені. Не таких експериментів люди очікували від нової влади! На нараді аквакультурників, що відбулася цього тижня, було ухвалене рішення про те, що в разі, якщо керівництво держави не відмінить це безглузде приєднання, готуватися до публічних акцій протесту.