Виноград споживає багато калію й гостро реагує на його нестачу

Калій важливий для нормального формування листя винограду, він прискорює дозрівання ягід, сприяє кращому визріванню деревини. Важливий калій і для посухостійкості винограду. Виноградна рослина споживає багато калію й гостро реагує на його нестачу в ґрунті.

Брак калію негативно впливає на формування грон – вони виходять малими, щільними та з низьким вмістом цукру в ягодах. Урожай із ділянки, в ґрунті якої бракує калію, схильний до ураження гнилями. Вразливою до грибних хвороб стає і сама рослина.

Перші ознаки нестачі калію проявляються на нижніх листках, бо рослина забирає калій звідти й передає вище – у місця формування нового листя й пагонів. У липні-серпні таке листя стає буро-бузковим і може засихати, починаючи від країв.

За тривалого дефіциту калію спостерігається пригнічення росту, пагони не виростають як слід, погано визрівають і мають низьку морозостійкість.  Може відмирати й значна частина коренів – наступного року це дуже негативно позначиться на розвиткові куща.

Надлишок калію викликає міжклітинний хлороз нижніх листків і незначно пригнічує ріст пагонів. Надмірне живлення калієм може вплинути на якість ягід, адже рН виноградного соку зросте.

Дуже важливо забезпечити живлення винограду калієм на карбонатних ґрунтах, де спостерігається антагонізм між іонами кальцію і калію.

Надлишок у ґрунті вапна (кальцію), особливо за перезволоження, перешкоджає засвоєнню калію і фосфору, й рослини хворіють на хлороз. У цьому разі, крім кореневого підживлення фосфорно-калійними добривами, слід позакоренево підживити лози марганцем і молібденом.

Калійні добрива вносять переважно під зиму, всі вони добре розчинні у воді. Найпопулярніші – сірчанокислий амоній (сульфат калію), калійна селітра, карбонат калію (поташ), хлористий калій (хлорид калію), калій-магнезія.

AgroTimes