Як діагностувати синдром зниження несучості у курей

Для діагностики синдрому зниження несучості (СЗН) у курей-несучок необхідно проводити лабораторні дослідження, враховувати епізоотологічні дані, клінічні ознаки і патологоанатомічні зміни. Обов’язково аналізують несучість дорослого поголів’я, ступінь загибелі ембріонів і добових курчат.

Патматеріал для дослідження відбирають не пізніше як через 2 години після загибелі птиці. За виникнення підозри щодо спалаху синдрому зниження яйценосності з кожного стада направляють не менше ніж 20 проб сироваток крові для серологічних досліджень з інтервалом 12-14 діб, сегменти кишківника хворої птиці, клоачні змиви, лейкоцити крові, трупи птиці.

Для дослідження відбирають загиблі на 4-6 добу інкубації ембріони птиці та задохликів. Як чутливу біосистему для виділення збудника використовують 9-добові качині ембріони, культуру клітин печінки та нирок курячих ембріонів, культуру фібробластів качиних ембріонів.

Для репродукції вірусу качині ембріони є найоптимальнішою моделлю. Для ідентифікації вірусу ставлять РДП і РП на культурі клітин курячих фібробластів, РІФ та ІФА використовують для індикації вірусу в патматеріалі або ж застосовують ПЛР.

Для ретроспективної діагностики застосовують РН, РЗГА, ІФА. Диференціюють СЗН-76 від репродуктивної форми інфекційного бронхіту, реовірусної інфекції, пулорозу, мікотоксикозів.

За репродуктивної форми інфекційного бронхіту виявляють атрофію та кістоз яєчників, фібринозний сальпінгіт, нефрозонефрит. За реовірусної інфекції – серозний тендовагініт, розрив сухожилок гомілки.

Пулороз у дорослої птиці супроводжується оваріїтом, фібринозним сальпінгітом і жовтковим перитонітом. За мікотоксикозів спостерігають токсичну дистрофію печінки, подагру, дерматити, ентерити. За окремими симптомами СЗН нагадує хворобу Ньюкасла й інфекційний ларинготрахеїт.

Довідка

Синдром зниження несучості – інфекційна вірусна хвороба курей, яка характеризується різким зниженням несучості, ураженням репродуктивних органів, зміною пігментації та форми знесених яєць, появою виливків, стоншенням, деформаціями, а подекуди повною відсутністю шкаралупи. На тлі цього відбувається втрата повноцінності білка, зниження відсотка виходу молодняку з інкубаційних яєць, зниження його життєздатності.

Подекуди хвороба протікає в асоціації з респіраторним мікоплазмозом, інфекційним бронхітом, інфекційною анемією, колібактеріозом.

AgroTimes