Для високих врожаїв персику необхідна волога

Персик – відносно посухостійка культура, але для отримання високих і якісних врожаїв потребує доброї забезпеченості вологою.

На посуху персик реагує більш негативно, ніж решта плодових культур: у нього  зменшуються прирости й обсяг урожаю, плоди  дрібніють і стають менш смачними.

Нестача вологи в період до затвердіння кісточки призводить до уповільнення росту і обпадання зав’язі. Якщо вологи бракує після затвердіння кісточки й до початку інтенсивного росту, недозрілі плоди також  осипаються.

Недостатня кількість вологи у період інтенсивного росту плодів суттєво затримує їх ріст: персики виходять дрібними, терпкими (аж до хінної гіркоти), із жорстким опушенням.

Якщо дерево перевантажене плодами, наслідки ґрунтової посухи катастрофічні. Тому за вирощування на богарі й у посушливих умовах на персику слід лишати менше врожаю (менше опадів – менше плодів).

У південному степу України на зрошенні (темно-каштанові важко суглинкові ґрунти) у 5-7- річних насадженнях вдавалося отримати 25−35 тонн/га якісних плодів. На богарі і з посушливим періодом, що тривав 2-3 місяці, якість плодів за врожайності 15-20 тонн/га різко погіршувалася. У богарних умовах такий обсяг врожаю можна лишати, лише якщо у саду є весняні запаси вологи й у травні-червні були дощі.

Посуха й спека у липні-серпні негативно впливає на диференціацію квіткових бруньок персика, щільність їх закладання на пагонах іноді знижується в 1,5-2 рази, а бруньки, що утворилися, мають низьку зимостійкість.

Персик чутливий і до повітряної посухи. Райони, в яких поряд із садами розташовані великі водні плеса, є для культури найкращими. Саме тому у причорноморських і приазовських регіонах персик вдається краще.

Утім, у місцевостях із насиченим вологою повітрям насадження потребуватимуть більш ретельного захисту від грибних хвороб.

AgroTimes