Експорт ВРХ з України набирає обертів завдяки географічній диверсифікації

За 10 місяців 2017 року Україна експортувала близько 68 тис. голів великої рогатої худоби (ВРХ), тоді як за весь минулий рік – 51 тис. голів, і тоді це був рекорд.
 
«Якщо порівняти кількість тварин, які експортуються, з кількістю тих, що йдуть на забій безпосередньо всередині країни, то по свинях це відношення буде становити в цьому році біля 0,4%, а по ВРХ – 3,4% і це вже відчутно», – підкреслює національний консультант ФАО, експерт сільськогосподарських ринків Андрій Панкратов.
 
Якщо перерахувати експорт худоби в еквівалент м’яса, то з урахуванням субпродуктів поточного року такий еквівалентний експорт може перевищити 14 тис. тонн, вважає він.

«Наш прогноз експорту безпосередньо яловичини на цей рік складає 52 тис. тонн (у забійній вазі). Тобто експорт «м’яса» у живому вигляді становить 21% від його сукупного з яловичиною експорту, – зазначає Андрій Панкратов. – У 2016 році ця частка була на рівні 18%, в 2014-2015 роках – 13%».

Можна казати, що триває заміщення експорту яловичини експортом живої ВРХ, робить висновок експерт.
 
Географічна диверсифікація в експортерів живої худоби пішла значно краще, ніж у експортерів яловичини.
 
Так, до 2016 року 60-90% всього експорту яловичини йшло в Росію, нагадує Андрій Панкратов. «У 2016 році Росія зникла зі списку отримувачів нашої яловичини, натомість у лідери вийшла Білорусь, яка сама завжди була великим постачальником цього м’яса до Росії, і завдяки нам помітно збільшила поставки саме до цієї країни», – говорить він.
 
Диверсифікація експорту яловичини після російського ембарго йде доволі мляво. Цього року в першій десятці покупців, окрім країн СНД, з’явилися Ірак, В’єтнам, Єгипет і Гонконг, але їх сукупна частка поки ледь перевищує 10%. Лідери ж ті самі – Білорусь (Росія), Азербайджан, Казахстан.
 
«Водночас експорт живої ВРХ, наприклад, до Єгипту розпочався ще в 2014 році. В 2016 році додався Ліван, були поставки в Лівію, Ірак, Сирію, – зазначає Андрій Панкратов. – Поточного року найбільші поставки йшли, окрім Азербайджану, в Лівію, Йорданію, Єгипет, Ірак, а в цілому частка не-СНД країн була значно більшою (майже 60%), ніж у випадку з яловичиною».

AgroTimes