Українські виробники можуть увійти в сегмент біояблук в Європі

Зважаючи на насиченість ринку яблук у ЄС в цілому, українським виробникам слід звернути увагу на певні його сегменти — зокрема, на ринок біопродукції, де протягом останніх років спостерігається зростання попиту. Про це пише журнал «Садівництво по-українськи».

Європейські виробники намагаються реагувати на споживчі потреби та збільшують площі для біояблук, проте не встигають задовольнити попит, тому значна частина біояблук завозиться з-за кордону, наприклад з Чилі та Аргентини.

Ціна на біояблука у ЄС зазвичай удвічі вища за ціну яблук, вирощених за допомогою традиційної технології. Так, цього сезону у німецькому супермаркеті роздрібна ціна звичайних яблук ‒ 2,5–3 євро/кг, натомість біояблука коштують 4–5 євро/кг.

Німеччина є одним з найбільших ринків біояблук у ЄС. Площі для їх вирощування тут виросли із 3 тис. га у 2010 році до 5 тис. га у 2015-му. Цього обсягу біосадівництва країні замало, і щоб задовольнити внутрішні потреби вона мусить завозити майже стільки ж яблук із-за кордону. Основними постачальниками біояблук до Німеччини є Італія, Австрія, Аргентина та Нова Зеландія.

Для того, щоб потрапити на європейський ринок, плоди передусім мають відповідати технічним вимогам та вимогам безпечності продукції в ЄС. А для біояблук потрібен додатковий сертифікат екопродукції, його надають ліцензовані у Європі українські приватні фірми.

Довідка

Вітчизняні експортери 2015 року поставили у Європу лише 24 тонни яблук, тоді як країни ЄС завезли в Україну понад 50 тис. тонн.

Серед виробників яблук у ЄС найпоширенішим сортом є Голден Делішес. Найбільша різноманітність ‒ серед червоних сортів. Найпоширенішими з них є Гала, Ред Делішес, Джонаголд, Айдаред, Ельстар тощо. Зелених яблук мало, серед них можна згадати хіба що Грені Сміт.

Утім європейські споживачі відкриті до нових сортів. Вони охоче купують яблука протягом усього року. Це створює додаткові можливості для просування на європейському ринку українських сортів.

AgroTimes