СТОВ «Воля» в Золотоніському районі на Черкащині вирощує 300 гектарів картоплі, 35 гектарів моркви та 25 гектарів столових буряків. Завдяки лінії з доробки та фасування продукції продає вирощене із додатковою вартістю, при цьому обходиться мінімальною кількістю робочих рук.
|
Нове сховище
Новітнє контейнерне овочесховище у СТОВ «Воля» збудували з нуля шість років тому. Частина камер призначена для зберігання моркви та буряків, а основне відділення — для картоплі. Приміщення високі, обладнані енергоефективною системою охолодження та зволоження, уміщують до шести ярусів контейнерів. Тепло, що його виробляють холодильники для камер зберігання моркви й буряків, спрямовується взимку не на вулицю, а на обігрів приміщення для фасування овочів.
Картопля традиційно охолоджується повітрям, що надходить зовні, змішаним у певній пропорції з повітрям всередині приміщення. За кліматом слідкує комп’ютер, з’єднаний із зовнішньою метеостанцією.
Щоб не дихати вихлопами, для роботи в закритому приміщенні купили електричні навантажувачі. Акумулятора такої машини вистачає на сім годин роботи. Восени, коли картоплю везуть із поля майже цілодобово, одного акумулятора недостатньо, тому придбали запасні. Поки одна батарея працює, інша заряджається.
Автомобільні ваги контролюються зсередини овочесховища. Для візуального контролю є камера спостереження. Камерами також обладнані інші ділянки сховища.
Лінія доробки й фасування
Після придбання завантажувальної техніки в господарстві замислилися про лінію доробки. Вона мала бути універсальною і працювати з усіма коренеплодами, які вирощує підприємство: картоплею, морквою та буряками. Одразу планували, що продукція йтиме митою, але цей сегмент — невеликий. Супермаркети замовляють митої продукції небагато, бо вона трохи дорожча, купують її менше, а терміни реалізації коротші, ніж у немитих овочів. Вирішили, що значна частина продукції має фасуватися після сухого очищення. Лінія мала забезпечити фасування митих і немитих овочів у сітки різної місткості (від 2,5 до 25 кг), адже дрібне фасування зручне для продажу одразу покупцям, великі сітки — для оптового продажу й транспортування в супермаркети.
Виходили з того, що обладнання передусім повинно бути надійним, здатним працювати з максимальною продуктивністю навіть дві-три зміни на день, коли є велике замовлення і його треба підготувати в стислі терміни. Дуже важливим моментом у цьому плані є наявність локального якісного сервісу, щоб у разі виникнення несправності усунути її в найкоротші терміни і звести до мінімуму простої обладнання, які можуть дорого коштувати.
Має значення якість сортування, чищення, миття, фасування, а також можливість роботи обладнання з різними продуктами. Далеко не всі пакувальні лінії для овочів можуть працювати з такими продуктами довгастої форми, як морква.
Урешті-решт, вибрати треба було не просто продавця техніки, а партнера, з яким доведеться працювати довгі роки.
Представники європейських виробників обладнання пропонували гарне співвідношення ціни та якості. Але навіть найбільш якісна й дорога техніка може вийти з ладу або дати збій у роботі. На жаль, західноєвропейські компанії не мали власної служби технічного сервісу в Україні, а виклик фахівця з Європи обходився б дуже дорого.
Ряд виробників із Польщі та Китаю пропонували обладнання удвічі дешевше, ніж західноєвропейські, але воно працює з утричі меншою продуктивністю і має в кілька разів менший ресурс роботи. До того ж через рік-два зростають витрати на запасні частини до такого обладнання. Отже, у підсумку нібито дешевший товар міг виявитися дорожчим, якщо розглядати інвестиції на період десяти років.
Із багатьох варіантів обрали «Новітні технології». Всеукраїнська компанія пропонувала обладнання від європейських виробників за прийнятною ціною та з гарним сервісом. «Новітні технології» мають власну службу технічної підтримки, інженери якої пройшли навчання на європейських заводах, де виробляють обладнання. Більшість інженерів має досвід роботи з цим обладнанням понад десять років. На виклик техніки приїздять протягом доби.
Компанія мала досвід роботи як із невеликими господарствами, так і з агрохолдингами. Отже, вибір був очевидним.
Комплектація
Спочатку було кілька проектів лінії. У підсумку визначили оптимальну комплектацію, реально оцінивши фінансові можливості. Це лінія для підготовки овочів: відділювач ґрунту, мийна машина, сушильна машина, інспекційний стіл данської компанії SKALS та пакувальна лінія, що складається з вагів-дозатора та пакувальної машини в сітчасті мішки німецької компанії UPMANN.
При цьому довелося виключити зі складу лінії деякі досить важливі вузли. Це сортувальник картоплі за діаметром, машина для полірування коренеплодів і пристрій відділення гички моркви. Відсутність останнього створює значні незручності: гичка потрапляє в барабанну мийну машину, тож її доводиться частіше зупиняти й чистити.
Заощадити вдалося на тому, що частково лінію змонтували з того обладнання, яке вже працювало в господарстві, зокрема використали вживаний перекидач контейнерів і деякі транспортери.
На початку технічного фахівця «Новітніх Технологій» двічі запрошували для регулювання пакувальної лінії і мийної машини, а також додаткового інструктажу техніків СТОВ «Воля». Тепер технічні спеціалісти сільгосппідприємства справляються самотужки.
Обладнання в роботі
Контейнер із овочами навантажувачем доставляють до лінії доробки, встановлюють на перекидач контейнерів. Далі коренеплоди рухаються по транспортеру до відокремлювача ґрунту. Вони прокочуються по вальцях відокремлювача, при цьому обтрушується земля. Якщо продукт призначений для миття, він спрямовується до мийної машини барабанного типу. Там овочі миються, а потім потрапляють на сушильну машину для видалення зайвої вологи. Моркву на сушильну машину не спрямовують. Далі продукт проходить інспекційний стіл, де працівниці оглядають його та вибраковують пошкоджені екземпляри.
Якщо потрібно фасувати немитий продукт, він після вальців спрямовується на щіткову машину для сухого чищення. Після цього транспортером овочі надходять на інспекційний стіл, а звідти — на фасування.
Щоб змінити формат пакування (наприклад, зранку фасували картоплю в сітки вагою 5 кг, а після обіду треба комплектувати замовлення в сітки вагою 25 кг), на комп’ютері змінюють налаштування і ставлять рулон сітки відповідної ширини.
 |
|
Директор ТОВ «Воля» Володимир Пономаренко та завскладом Тарон Григорян |
— Коли в нас ще не було лінії з доробки й фасування продукції, то перший урожай — 700 тонн картоплі — ми перебрали вручну та перевантажили відрами в контейнери. Це була пекельна праця, — згадує директор сільгосппідприємства Володимир Пономаренко. — Тепер лінію обслуговує бригада з десяти працівників. Одна людина працює біля перевертача контейнерів, шестеро — за інспекційним столом, двоє — біля фасувальної машини, крім того, маємо ще палетувальника. Можна докупити палетувальну машину, тоді потреба в одній людини відпаде. Натомість, щоб пофасувати аналогічний обсяг овочів вручну, потрібно найняти щонайменше 50 працівників. Стільки ми в селі точно не знайдемо. А пофасувати миту картоплю вручну — це взагалі неможливо. Є ідеї щодо модернізації лінії в найближчому майбутньому. Зокрема, плануємо встановити машину для полірування моркви, а також машини для пакування митих овочів в поліетиленові пакети вагою 0,5–10 кг. Крім того, хочемо доробити ще кілька камер зберігання, а в подальшому добудувати другу чергу сховища.
Геннадій Гнип
журнал “Плантатор”, березень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
