Пробіотики можуть допомогти збалансувати мікробіоту кишківника й підсилити природні захисні сили організму «господаря», сприяючи більш позитивному мікробному балансу.
У 2003 році Європейський Союз представив нову програму контролю сальмонели в птахівництві ((EC) No. 2160/2003) з метою обмеження поширення цих патогенів до людей. І, як результат, протягом 2007–2011 рр. кількість випадків захворювання людей сальмонельозом знизилася на 60 % (рис.). Контроль сальмонели в птахівництві є мультифакторною проблемою, яка примушує індустрію розвивати й імплементувати превентивні програми — від комбікормового заводу й закінчуючи приміщеннями на самій фермі. І як одну із цеглин превентивної системи наприкінці 2017 року Європейський Союз дав першу авторизацію кормовій добавці — дріжджовому пробіотику штаму Saccharomyces cerevisiae var. Boulardii CNCM I-1079 як кормовій добавці, що знижує забрудненість тушок сальмонелою.
Стратегія контролю сальмонели
Сальмонела — одна з головних причин харчових хвороб, з якою стикається індустрія птахівництва у всьому світі. Всього існує понад 2400 серотипів сальмонели. Проте головні з боку небезпеки для людини — це S. typhimurium і S. enteritidis. Якщо ми говоримо про м’ясо бройлера, то S. enteritidis найчастіший збудник харчових отруєнь (33,9% випадків). У 2015 році було зафіксовано близько 95 тис. випадків сальмонельозу серед людей. Тварини (як домашні, так і дикі) та люди можуть бути «здоровими носіями» бактерії, яка вільно почуватиметься в кишківнику без будь-яких ознак хвороби для «господаря». Корми й вода контамінуються через гній і бувають головною причиною поширення хвороби в птахівництві. У 2015 році EFSA (Європейська асоціація з безпеки харчування) доповідала про наявність 0,8% позитивних аналізів кормів для птиці на небезпечні штами сальмонели.
Стратегія контролю сальмонели складається з цілого ланцюга починаючи з ферми й закінчуючи споживачем. Для прикладу: на рівні ферми є чотири чинники, на які потрібно звертати увагу відповідно до Європейських норм:
1. Біобезпека: містить чіткий контроль за гігієною на фермі, кормом, водою та всіма потенційними носіями хвороби, які потрапляють на ферму — особливо за гризунами, які можуть буди основним джерелом поширення хвороби, комахами та персоналом.
2. Керування фермою для зменшення контамінації.
3. Моніторинг і зразки. Відбір зразків навколишнього середовища через мазки з чобіт проводиться для виявлення позитивних стад. У бройлерів обов’язково слід проводити відбір проб за три тижні до забою (бажано якомога ближче до забою). Для кожного приміщення рекомендується робити кілька проб за один оберт. Для стада понад 5000 бройлерів випадкові вибірки проводять національні ветеринарні служби. Подальші проби потрібні для виявлення джерела інфікування та початку програми інтервенцій за потреби.
4. Прибирання та дезінфекція приміщень й обладнання ферми після вивезення птиці на забій, разом із системою водопостачання та годівниць. Якщо в господарстві знайшли сальмонелу, треба звернути пильну увагу на вживані методи дезінфекції, можливо, проконсультуватися з ветеринарною інспекцією щодо деззасобів, якими зазвичай користуються в господарстві або коригувати їх концентрацію. Може бути таке, що деякими дезінфекційними продуктами взагалі не можна користуватися за сальмонели, бо бактерія може бути до них стійка. Також слід звернути особливу увагу на наявність паразитів, комах, мишей, коли приміщення вільні від птиці.
На рівні комбікормового заводу
Корма є одним із потенційних джерел контамінації, відповідно, заходи щодо контролю сальмонели слід запроваджувати й на комбікормових виробництвах також. У Європі постачальники кормів повинні запровадити постійні процедури, засновані на принципах HACCP разом із контролем сальмонели. Наприклад, за використання цільнозернових злаків вони мають піддаватися обробці гарячим паром або кислотами (мурашина, пропіонова або формальдегіди). Відповідні рецепти надають національні контролювальні органи. Сальмонела гине за температури +54,4 °C за 121 хв або за 5 хв — за +72,2 °C. Транспорт — ще одна критична точка. Готові корми в ідеалі мають бути доставлені до ферми в спеціалізованих транспортних засобах, які не були завантажені сировинними компонентами, іншими кормами або матеріалами. Якщо машини, призначені суто для ферм, недоступні, перед завантаженням готового корму обладнання потрібно ретельно очистити.
|
| Рис. Кількість випадків сальмонельозу у людей у ЄС (EU, 2014) |
Остання частина будь-якої програми профілактики стосується відлову, завантаження й транспортування живої птиці, де мають бути впроваджені суворі гігієнічні процедури. Поширеність забруднення сальмонелою оцінюється на забої відбиранням зразків і шляхом мікробного підрахунку безпосередньо на тушу в трьох ділянках: шиї, грудей і шкіри біля клоаки. Проби кишківника також можуть бути проаналізовані на додаток до шкірної проби або замість неї. В разі забруднення у Європі для дезактивації застосовують температурну обробку тушок. Гігієнічні процедури повинні виконуватися під час забою, обробки, транспортування, місць роздрібної торгівлі та навіть у споживача вдома. Пробіотики можуть допомогти збалансувати мікробіоту кишківника й підсилити природні захисні сили організму «господаря», сприяючи більш позитивному мікробному балансу. Як результат, це може сприяти скороченню поширенню харчових патогенів. Це стосується специфічного живого дріжджового штаму Saccharomyces cerevisiae var. boulardii CNCM I-1079. На сьогодні це перший і єдиний пробіотик, що офіційно дозволений Європейським Союзом як кормова добавка, що «зменшує забруднення сальмонелою на тушках завдяки зменшенню їх у фекаліях». Цей регуляторний прорив базується на знаннях про S. boulardii CNCM I-1079, механізм дії та його позитивні ефекти в шлунково-кишковому тракті.
Реєстрація препарату у ЄС ґрунтується на позитивних результатах різних зоотехнічних випробувань, проведених у всьому світі зі спалахами патогенних мікроорганізмів у бройлерів, як на експериментальних дослідженнях сальмонели, так і в польових умовах на птахофермах. В усіх цих випробуваннях специфічні пробіотичні дріжджі показали послідовне зменшення поширеності забруднень сальмонелою як на курячі туші, так і на клоакові зразки.
Матеріал надала компанія «Лалеманд»
журнал “Наше Птахівництво”, березень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
