Розсада та крапельне зрошення роблять якість й урожай кавунів гарантованими. Так фермер Віталій Соценко із села Улянівка Скадовського району Херсонщини вирощує цю ягоду на 12 гектарах і має прекрасний результат.
Принципи плюс гібриди
— Кавун і помідор — найтрадиційніші культури на Херсонщині. Де ж як не тут їх вирощувати? — каже Віталій Соценко. — До нас їх вирощували десятиліттями, і ми вже 20 років. Однак без поливу він росте лише на піщаних землях кількох районів Херсонщини. Там він дотягується коренем до води. У нас же частково є твердий глинистий шар, який рослина не подолає. Тому намагаємося саджати кавуни там, де піску більше, а глинистий шар тонший. А полив гарантує нормальний урожай за будь-якої засухи.
За сівби кавуна насінням не все воно сходило, були пропуски. Доводилося багато витрачатися на прополювання та механічну боротьбу з бур’янами. Адже гербіцидами в такому разі не можна обробляти.
Цього року спробували висаджувати розсадою. Таким чином отримали прогнозовану кількість рослин на гектарі. Уникли багатьох обробок для боротьби з бур’янами. І кавуни визріли на місяць раніше, коли ціни на них вищі.
Фермерське господарство «Соценко» обробляє 360 гектарів землі. Вирощують ячмінь, пшеницю, кукурудзу, соняшник. З них 200 гектарів під овочами. Крім кавуна, вирощують томат, цибулю, буряк, моркву, капусту перець, диню. 130 гектарів поливає дощувальна машина «Фрегат», решта — на крапельному зрошенні.
Із 12 гектарів половина під раннім кавуном, усе інше — звичайний. Використовують три гібриди: дуже ранній Бонта F1, ранній Талісман F1 і середній Монтана F1.
— Найбільш ранні кавуни вирощують одноосібники за так званою «корейською технологією», накриваючи їх плівкою або агроволокном на дугах, — розповідає Віталій Іванович. — Кавун у такому разі червоний, але несмачний. Ми вирощуємо без укриття. Багаторічні клієнти знають, що ми вирощуємо чисто, без плівки, й стають у черги. Наш ранній Бонда виходить дуже червоний і солодкий.
Підготовка ґрунту
Кавун на те саме місце повертають раз на п’ять-шість років. Найкращими попередниками є зернові, після них залишається менше хвороб в ґрунті. Восени землю переорюють, уносять гіпс. Навесні, як зійде сніг, вологу у ґрунті закривають раннім боронуванням. Після нього вносять нітрофосфат калію. Проводять дві-три культивації, вносять нітрофосфат калію. Паростки бур’янів обробляють гербіцидами. За два-три тижні вносять нітроамофоску 200–400 кілограмів на гектар.
Розсада
Касети для розсади на 96 саджанців набивають латвійським субстратом на основі торфу. Він розкислений, має pH 5,5–6,5, містить добрива. Розставляють на підлозі у плівкових теплицях. Температуру підтримують там від 20 °С у похмурі дні до 24 °С — у ясні. Вночі вона знижується до 16–18 °С. Холодними ночами їх опалюють. Залежно від того, чи тепла весна, насіння висівають 5–15 квітня. Через 5 днів розсада сходить. Від кореневих гнилей її обробляють Превікуром, від фузаріозу — Фундазолом. Через 25 днів після появи сходів розсада має два справжніх листки й готова до посадки.
Висаджування
Перед посадкою землю культивують, укладають поливну стрічку через 180 сантиметрів. Залежно від погоди, 10–20 травня висаджують розсаду. Садять вручну, гус тота — 8–10 тисяч рослин на гектар. Два десятки людей шість гектарів засаджують за два-три дні.
Догляд
Землю протруюють він ґрунтових шкідників за системою одного з хімічних концернів. Від пареноспорозу, антракнозу, фузаріозу обробляють препаратами, що містять мідь, а також Рідомілом, Акробатом, Фундазолом.
Шкодять кавунам також тля, совки, трипси. Проти них застосовують імідоклоприди, перитроїди та фосфорорганічні препарати в бакових сумішах.
Мікродобривами підживлюють рослини обробками по листку. Кожну таку обробку проводять раз на 10–14 днів, за час вегетації — в середньому 4–5. Разом із мікродобривами через крапельне зрошення вносять й основні добрива: аміачну селітру, сульфат калію або калійну селітру. Підживлюють із кожним поливом, раз на 4–7 днів. У стадії плоду кавуна, коли він завбільшки з волоський горіх, рослинам дають посилене живлення.
 |
Урожай
За 60–65 днів після висаджування кавуни достигають.Урожайність може коливатися від 45 до 70 тонн із гектара. Плоди збирають вручну, відразу вантажать на машини й відправляють по всій Україні.
Гроші
— Кавун цього року добре йшов, — каже фермер. — Першу партію раннього кавуна продали по 2 гривні за кіло. А потім віддавали по 70 копійок. Трохи заробили — не прогоріли.
Збували давнім оптовим покупцям, які потім розвозили його по ринках України.
Однак наступного року збільшувати посіви «смугастих» фермер не буде. Швидше, навпаки, дещо скоротить площі під ними.
— Внутрішній ринок насичений, бідний. Люди купують тільки найпотрібніше. Раніше білоруси, росіяни забігали. Трохи на Крим ішло. А цього року повний штиль. І без освоєння нових ринків збільшувати виробництво овочів немає сенсу.
Геннадій Гнип
журнал “Плантатор”, листопад 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
