Страхування в умовах девальвації та підвищення цін на всі оборотні засоби для агровиробника здається просто неймовірною розкішшю. «Та й навіщо купувати — все одно достеменно не зрозуміло, що пропонують», — каже скептик. Страхових компаній багато, кожна щось обіцяє, а як справа доходить до деталей страхової угоди — «це не покриває, так не можемо», і страховка виявляється не такою вже й корисною, та ще й дорогою. Утім, в умовах цивілізованого ринку без неї не обійтися. То як у морі розмаїтих пропозицій обрати оптимальну? Спробуємо зробити це разом із незалежним експертом із питань агрострахування Іриною Головко.
Які бувають варіанти
Агростраховок дуже багато, тож виробник має обрати те, що збереже його кошти й нерви. Передусім слід з’ясувати загальну класифікацію:
• залежно від об’єкта страхування — тварин або рослин;
• від дії одного ризику або цілого їх комплексу.
Cтрахування тварин. Можна застрахувати тварину безпосередньо від загибелі чи інших нещасних випадків, а можна застрахувати її продуктивність.
Страхування рослин. Буває «традиційне» (коли застосовується індивідуальний підхід до господарства) й «індексне» (коли виплату можна отримати лише виходячи із середніх показників по району/області).
Індексне страхування в Україні працює, але не отримало широкого розповсюдження через низку чинників — передусім якості даних щодо врожаю й погоди. Індекс — це умовний тригерний рівень, вище/нижче якого здійснюється виплата. Є індекс погоди, індекс урожаю, індекс NDVI тощо.
Приклад Індексу врожаю. Припустимо, що страховий договір передбачає виплату в разі падіння врожайності озимої пшениці, наприклад, нижче як 20 ц/га. Страхова компанія виписує страховий поліс автоматично без попереднього огляду посівів господарства. Для здійснення виплати чинник фактичної врожайності по господарству не має ніякого значення. Страхова компанія здійснює виплату за результатами даних Держстату про врожайність у вашій області/регіоні. Офіційні результати (за рік) публікуються в Україні у квітні наступного року. Якщо виявиться, що втрата врожаю була й становила, скажімо, 15 ц/га, вам автоматично виплатять різницю в 5 ц/га. Проте якщо ваше господарство зібрало врожай 10 ц/га через вплив погодних чинників, а, за даними Держстату, по регіону ця цифра становила 21 ц/га — виплату ви не отримаєте.
Традиційне страхування є найактуальнішим в Україні. Передбачає покриття одного ризику чи групи ризиків. Половину агрострахового портфеля складає страхування озимих культур на період перезимівлі. Строк дії такого договору починається в грудні та припиняє свою дію в період відновлення вегетації рослин. Додатково можна підписати такий договір й покрити весняні заморозки. Інша група договорів мультиризикового страхування — це страхування майбутнього врожаю польових культур від комплексу дії погодних ризиків, який діє з весни до збору врожаю. Страхові компанії пропонують також страховку садів, виноградників, овочів, але на сьогодні це лише поодинокі договори.
Підписуючи традиційний договір страхування, слід починати з вибору ризику чи набору ризиків, актуальних для господарства. На першій позиції в переліку поіменованих ризиків — страхування від граду. Більшість країн Європи й Північної Америки страхують свої посіви від цього стихійного лиха ще з початку минулого століття. Загалом це перша страховка у світі, родоначальник агрострахування. Вона актуальна й нині. В Україні у цей продукт включено такі ризики, як «град, вогонь + протиправні дії третіх осіб». Контракт відносно недорогий — 1–2% і може бути додатковою заставою в разі кредитування.
Так, страхування від граду в Україні недороге. Тим часом іспанські й французькі фермери платять великі відсотки, оскільки град у їхньому регіоні щороку буває до 10 і навіть більше разів. У Німеччині — ризики трохи менші, град буває до 5 разів на рік. У Молдові найактуальніші для господарства поіменовані ризики фермер обирає сам (посуха — 7%, град — 4–6%,злива й паводок — 0,2–0,4% тощо). Вартість угоди — це сума обраних ризиків. У Туреччині базовим є град, до якого можна докупити мультиризиковий пакет, у цьому разі засуха не входить в пакет страхування.
Якщо виробник обирає повний пакет від дії усіх імовірних ризиків, тоді це вже буде традиційне мультиризикове страхування від дії погодних ризиків. Орієнтований список ризиків, що покриває цей договір: заморозки, ожеледь, випрівання, вимерзання, льодова кірка, сильна злива, тривалі дощі, паводок, вимокання, засуха, зневоднення на землях, ґрунтова кірка, град, влучення блискавки, землетрус, земельний зсув, земельний або земельно-водний сель, вторинні хвороби рослин, епіфітотійний розвиток хвороб і розмноження шкідників рослин, пожежа, буря, ураган, сильний вітер, шквал, смерч, суховій, протиправні дії третіх осіб тощо. Перевага цього продукту — найвищий захист. В Україні за таке страхування доведеться викласти від 3–6% (страхування посівів на період перезимівлі) або 5–12% (страхування врожаю).
Щоб укласти традиційну мультиризикову угоду, передусім слід подати заявку в страхову компанію. Її представник (обов’язково з агрономічною освітою) приїжджає в господарство оглянути посіви й залежно від їх якості та дотримання агротехнологій ухвалює рішення про укладення страхової угоди. У переліку документів, що їх запросить надати страхова компанія, зокрема, такі: 1) форма 29 с/х щодо врожайності за останні 5 років для культури, що планується застрахувати, 2) копія карти-схеми полів, 3) копія сертифікації сортів с/г культури, або атестат насіннєвої інспекції про кондиційність насіння, 4) копія технологічної карти вирощування культури та можливо інші документи (за вимоги профільного андерайтера страховика). Зазвичай один страховий поліс підписується на одну культуру. Господарство може застрахувати всі поля або частину. Угода укладається на певний період і передбачає виплату в разі впливу одного чи кількох ризиків.
Вартість страхування
Тепер пропоную перейти до таких важливих пунктів угоди, як вартість страхування та як вона обраховується.
Страхова сума — це оцінка об’єкта страхування. Скажімо, якщо страхується свиноферма — страхова сума формуватиметься за оцінювальною вартістю застрахованих свиней. Актуальніше для України страхування посівів на період перезимівлі. В такому разі страхова сума розраховується як вартість посівної кампанії. За страхування майбутнього врожаю оцінюється середня врожайність культури по господарству й очікувана ціна врожаю, узгоджена під час укладання угоди.
Страховий тариф вимірюється у відсотках. Для кожної культури відповідно до регіону вирощування є окремий страховий тариф. Тому не дивуйтеся, що страхова компанія може запропонувати різні тарифи для, скажімо, кукурудзи в Чернігівській і Миколаївській областях. Для виробника страховий тариф має показувати вартість страхової послуги, тобто ціну, яку він має сплатити страховику за отримання страхового захисту. Основне питання, що цікавить страхувальника: яка реальна вартість страхової послуги? Пропонуємо знайти відповідь у таблиці.
Вартість страховки — це страхова премія з одиниці страхової суми за визначений період страхування у грошових одиницях. Для її розрахунку «страховий тариф» слід помножити на страхову суму. Страхову премію можна сплатити повністю чи сплачувати окремими траншами. За реалізації державної програми підтримки агрострахування держава бере на себе зобов’язання відшкодувати 50% страхової премії.
Франшиза чи покриття? Пропоную розглянути, у чому полягає їх різниця.
Франшиза — це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Вона задається у відсотках до страхової суми або в абсолютній величині (у гривнях). У разі використання Умовної франшизи страховик звільняється від відповідальності за шкоду, якщо її розмір не перевищує розмір франшизи. Якщо розмір збитку перевищує франшизу, він підлягає відшкодуванню повністю. За використання безумовної франшизи передбачено, що відповідальність страховика визначається розміром збитку за мінусом франшизи.
Покриття — це відсоток урожаю (врожайності, посівів тощо), у межах якого страховик гарантує відшкодування збитку. Сьогодні на ринку працюють угоди «з покриттям», у яких відсутня франшиза. Вони прозоріші й більш зрозумілі, і за цими угодами страхова сума дійсно дорівнює максимальній виплаті. Такі угоди — це практика США й Канади, що прийшла завдяки проекту IFC «Розвиток агрострахування в Україні». Угоди «з покриттям» були рекомендовані державою для реалізації програми субсидування страхування.
Страхове відшкодування (страхова виплата) — це грошова сума, що виплачується страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування. Зазвичай обсяг страхового відшкодування є меншим від страхової вартості предмета страхування. Він обчислюється як збиток чи частина збитку, заподіяного предмету страхування страховою подією. Розрахунок збитку здійснюють за фактом його оцінювання та з урахуванням умов угоди. Я рекомендую інвестувати годину вашого часу (разом із представником страхової компанії) у з’ясування деталей механізму розрахунку компенсації збитку ще до укладання страхової угоди. Всі вони прописані в документі. Полісні форми угод дозволяють бачити цілісну картину всіх умов страхування. За фактом втрат страхова компанія здійснює страхову виплату — зазвичай протягом 30 днів.
 |
Пастки для неуважних
Уважно ознайомтесь із переліком ризиків і їх трактуванням! У трактуванні ризику не повинно бути жорстких критерії, як наприклад: ризик заморозків прописують як «зниження температури на 15 °С протягом трьох послідовних днів». Це «пастка» для виробника: якщо в разі вимерзання посівів вам не вдасться отримати довідку в Гідрометцентрі про зафіксоване «зниження температури на 15 °С протягом трьох послідовних днів», виплату ви можете й не отримати. Серйозні страхові компанії нині досить лояльні до своїх клієнтів, отож варто вести перемовини й уважно читати угоду, перш ніж її підписувати, а за потреби наполягати на зміні окремих пунктів.
Ціна об’єкта страхування. Окремо хочу звернути увагу на ціну майбутнього врожаю, яка фіксується, коли відбувається формування страхової суми та розраховується відшкодування. Виробнику варто подбати про такий пункт: «за якою ціною здійснюватиметься виплата — за тією, що була зафіксована в угоді, чи за ринковою на момент виплати».
Повідомлення про настання страхового випадку. У разі виникнення страхового випадку виробник зобов’язаний повідомити у страхову компанію. Тут так само будьте уважні й уточніть перед підписанням угоди, по якому каналу й у який термін треба це зробити.
Метод оцінки збитків. Отже, якщо втрачено посіви чи загинула худоба, представник страхової компанії приїжджає в господарство й разом із виробником оцінює збитки. Перед укладанням страхової угоди слід ознайомитися з «методом оцінювання збитків».
У розвинених країнах пропонують також страхування доходу, виробництва, зміни цін, втрати якості й багато чого іншого. Наш ринок у цьому контексті поки що мало розвинений. Тому ми розглянули базові продукти, які актуальні для українського виробника. Втім, сьогодні вітчизняний ринок готовий запропонувати дійсно якісну страховку. Головне — не помилитися з вибором компанії й актуальних для вашого господарства ризиків.
Ірина Головко
експертом із питань агрострахування
газета “АгроМаркет”, січень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
