Затримки зі створенням Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів ставить під сумнів імідж України як надійного партнера на світовому ринку продовольства.
Восени мине рік після затвердження постанови Кабінету Міністрів України №442 щодо реформування системи контрольних органів у сільському господарстві та сфері продовольства. Уряд зволікає й не призначає нового керівника новоствореної Державної служби з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів. Незадоволені цим не лише працівники Держветфітослужби, Держсільгоспінспеції, Держсанепідемслужби, а й самі виробники аграрної продукції. Причини повільної реформи та питання учасників ринку, які виникли в ході її проведення до міністерства та Кабміну, дізналися журналісти газети «АгроМаркет».
Паперовий замінник
Ще у вересні минулого року Кабінет Міністрів України під егідою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади скоротив їх кількість удвічі. Для галузі АПК ця цифра стала рекордною — 4 рази. Замість чотирьох служб утворили одну — Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Проте створеною вона досі лишається на папері. Функції Держспоживслужби, Держветфітослужби, Держсанепідемслужби та частину функцій Держсільгоспінсекції передали новій організації. Перші занепокоєння ситуацією виникли одразу ж після повідомлення про таке рішення з боку країн Митного союзу. Постало питання щодо ефективності системи контролю за якістю та безпечністю харчових продуктів в Україні. Захвилювалися й експортери, бо країни-постачальники можуть засумніватися в якості української агропродукції. Проте тодішній заступник голови Держветфітослужби Віталій Башинський запевнив, що Держветфітослужба не ліквідується, а перетворюється шляхом злиття. «Ми заспокоїли наших білоруських колег, казахських і колег з ЄС, і вони не дають нам запити на переоцінку служби«, — пояснював він ситуацію журналістам ще в 2014 році. За його словами, функції Держветфітослужби після реформування держоргану зберігаються в рамках міжнародних зобов’язань. «Те, що стосується експорту, ми постараємося залишити незмінним, тобто наша структура, робота, функції мають бути такими, якими вони були оцінені у 2008 році», — запевняв він.
І справді, згідно з постановою №442, права та обов’язки ліквідованих центральних органів виконавчої влади передаються новим. До того ж колишні служби й далі виконують свої функції до завершення заходів зі створення нових центральних органів виконавчої влади.
Прихильники та противники
Міністерствам й іншим центральним органам виконавчої влади було доручено у двотижневий термін надати Кабміну проекти актів про створення комісій із ліквідації відповідних служб. Проекти, можливо, й були надані, проте ліквідаційна комісія по Госсільгоспінспекції була створена лише у квітні цього року, а по Держветфітослужбі — в травні. Затримку з формуванням нового органу провладні чиновники пояснюють загальною фразою «складною політико-економічною ситуацією в країні». Проте кошти на діяльність усіх попередніх служб були передбачені лише на перший квартал 2015 року. Працівники досі не ліквідованих виконавчих органів були або звільнені, або працюють за скороченими ставками.
Однією з причин затримки з реформою можна вважати позицію самого Міністерства агрополітики. Попереднє його керівництво активно виступало проти запропонованих прем’єр-міністром кардинальних змін. «У нас були затримки у виконанні постанови через різні позиції Мінагрополітики. Сьогодні ми ввійшли в раціональне русло. Нині погоджуємо з міністерствами й відомствами регіональних комісій із ліквідації. По Держветфітослужбі створена комісія з реорганізації», — прокоментував ситуацію заступник міністра Володимир Лапа. Екс-міністр Ігор Швайка переконаний, що той процес, який розпочався з ініціативи численних «радників» Яценюка і Гройсмана минулого року, назвати реформами язик не повертається». За його словами, щоб робити реформу, треба володіти трьома речами: детально розуміти реальний стан галузі; чітко бачити, яким він має бути в результаті; точно обрахувати той обсяг організаційних, законодавчих, фінансових, медійних, дисциплінарних й інших заходів і часові параметри переходу в процесі від сьогоднішнього стану до омріяного результату. «Нічого з переліченого вище в ініціативі спочатку скорочення кількості контрольних органів, а згодом і реорганізації окремих центральних органів виконавчої влади в розробників не було», — запевняє він. Саме Ігор Швайка активно виступав проти запропонованої системи реформування, що, можливо, й затягнуло процес.
Не в захваті від ініціативи було й керівництво Держветфітослужби. У жовтні минулого року громадська рада при Держветфітослужбі виступила із заявою проти запропонованого реформування. «Проаналізувавши зазначене вище рішення Кабінету Міністрів, можна дійти висновку, що об’єднуються несумісні органи, новоствореній службі надаються невластиві їй функції, які не можуть бути об’єднані та виконуватися одним центральним органом виконавчої влади», — йдеться в повідомленні громадської ради. За словами її голови Василя Лісовенка, наразі ця служба відповідно до вимог європейського законодавства є компетентним органом, визнаним ветеринарними службами країн-членів Міжнародного епізоотичного бюро. У разі реорганізації держоргану існує загроза невизнання міжнародною ветеринарною спільнотою такої структури, де ветеринарна адміністрація не займає головної позиції.
У міністерстві неодноразово наголошували, що постійно порушують питання пришвидшення реформування системи контрольних органів на засіданнях Кабміну, але нового голови досі не призначено. Навіть назвали дві кандидатури — Євген Капінус і Сергій Мельничук. Проте результати конкурсу Кабміном досі не були озвучені.
Доволі дивною в умовах євроінтеграційних процесів виникла ситуація, коли після звільнення фактичного керівника Держветфітослужби Віталія Башинського з 8 квітня до 14 травня без очільника залишилося головне відомство, що відповідає за безпеку харчових продуктів, реалізує держполітику в сфері ветеринарної медицини, карантину та захисту рослин. Постає питання: хто організовував роботу служби та був відповідальним за харчову безпеку країни?
«Нас теж непокоїть затримка з призначенням. По-перше, ми не можемо в належному темпі виконувати ліквідацію та реорганізацію інспекцій, які підпорядковані новоствореній службі; по-друге, постала потреба в погодженні щомісячного фінансування, оскільки воно було передбачено тільки на перший квартал, відповідно, на кожен наступний місяць потрібно окремо проводити фінансування через Кабмін; по-третє, вже майже рік, як ухвалена постанова №442, і, думаю, за цей період достатньо було б часу, щоб говорити про її виконання», — переконаний замміністра В. Лапа.
Питання від експортерів
Заступник міністра з питань євроінтеграції Владислава Рутицька також сподівається на швидке завершення реформи, бо, за її словами, всі перемовини, які відбуваються з представниками ЄС, США, Канадою, країнами Азії, пов’язані з діяльністю новоствореного органу. До пані Рутицької апелює президент асоціації виробників молока та екс-заммінстра Андрій Дикун: «Незважаючи на те, що весь бізнес був проти цієї ідеї, все-таки ця реформа відбувається. Тепер у мене запитання: як ви можете казати про відкриття третіх ринків? Якщо потрібно відкривати ринок, то приїжджає комісія й перевіряє компетентний орган, тобто ветеринарну службу. Яка комісія сьогодні приїде в Україну, що вони мають перевіряти, якщо наша служба до цього часу перебуває в процесі реформування?»
Тим не менше китайська делегація приїхала у двадцятих числах травня з інспекцією українських олієвиробників, на яку вони чекали останніх кілька років. Успішність її результатів дозволить Україні експортувати соняшниковий шрот. Гендиректор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук каже, що на рівні контрольних органів система контролю не змінилася, всі працюють у штатному режимі.
Питання від тваринників
Своє занепокоєння реформою виражають і представники галузі свинарства. Зокрема, президент асоціації свинарів Артур Лоза наполягає на терміновому призначенні очільника служби через темпи поширення АЧС. «Нещодавно АЧС була зафіксована в Київській області, ми стурбовані, бо фактично це поряд з агрокомбінатом «Калита» й іншими великими промисловими об’єктами. Ми наполягаємо, що голову служби треба призначити терміново», — переконаний він. За словами А. Лози, через неконтрольований обіг продукції із зони АТО поширення африканки може бути стрімким, а відповідальним за локалізацію наслідків має бути новостворений орган, який не функціонує.
Крім того, в ході оптимізації роботи виконавчих органів була ліквідована ветеринарна міліція, в обов’язки якої входило локалізувати й усувати наслідки спалаху АЧС. Про ефективність її роботи неодноразово казали країни-сусіди, де вірус прогресує протягом останніх кількох років. «Ми всі виступали проти ліквідації ветеринарної міліції, але в межах оптимізації системи органів виконавчої влади МВС було ініційовано ліквідацію ветеринарної міліції, функції якої нібито дублювалися. Наші думки із цього приводу не збігалися, там працювало близько 200 осіб, фінансування роботи яких ішло з бюджету. Проте наразі в нас є чітка співпраця з районними відділеннями міліції», — повідомив заступник голови Держветфітослужби Олександр Вержиховський.
Експерти попереджають, що в разі поширення АЧС можуть виникнути проблеми з експортом зерна з України. Учасники ринку не на диктофон кажуть, що Білорусь уже заборонила постачання фуражного зерна з Чернігівської та Сумської областей, під питанням лише Київська область. Проте керівництво Держветфітослужби все це вперто заперечує: «Епізоотична ситуація жодним чином не впливає на обіг зерна з України. Ми вжили всіх заходів, нині моніторимо ситуацію. Білорусія наклала заборону тільки по м’ясу щодо Київської області. По зерну заборони не було», — каже О. Вержиховський.
Президент Української зернової асоціації Володимир Клименко вважає, що всі розмови по АЧС є абсурдними й підстав для паніки немає. За його словами, хоча питання реформування органів виконавчої влади й затягнулося в часі, система контролю працює без збоїв.
Питання від насіннєвиків
Окремо стоїть питання по роботі Держсільгоспінспекції. Якщо трейдери зітхнули з полегшенням після рішення Кабміну щодо її ліквідації, то виробники сільгосппродукції та насіння теж стурбовані. 26 травня в Україну приїхала місія ЄС щодо оцінки системи сертифікації насіння зернових. Виробники насіння звернулися з проханням до Мінагрополітики забезпечити успішне проведення інспектування. Зі свого боку в. о. голови Держсільгоспінспекції Юрій Заставний повідомив, що зробить усе можливе для отримання позитивних висновків від європейців. «Ми відчуваємо проблеми, — скаржиться голова правління Насіннєвої асоціації України Тетяна Якубовська. — Хоча Госсільгоспінспекція й у процесі ліквідації, все одно люди, які на місцях, і далі професійно виконують свою роботу. Проте їх рівень мотивації падає, бо вони не знають, що буде далі. Скільки можна цю реорганізацію ще проводити? Сільське господарство — це локомотив української економіки, і воно без кінця в якійсь реформі. Та система контролю, яка була до того, не є поганою. Як на мене, краще б її не ліквідовували, це моя особиста думка», — переконана вона.
Із 22 квітня поточного року головою ліквідаційної комісії Держсільгоспінспекції призначили Юрія Заставного, а працівників було повідомлено про звільнення. «Як не було важко за 60% фінансування, з 470 лабораторій працювало 270 по сертифікації насіння, що дало змогу забезпечити виконання всіх весняних польових робіт на 125%», — коментує очільник служби. За його словами, невирішеним в процесі ліквідації установи лишається питання контролю якості зерна: «Якість зерна компанії контролюють самі в міжгосподарській діяльності. Державна власність, зокрема лабораторії, які проводили аналізи якості, не можуть так просто передаватися в приватну. Є процедура. Ми звернулися в Кабінет Міністрів із листом щодо визначення з правонаступництвом щодо майна Держсільгоспінспекції, зокрема й щодо лабораторій».
Голова Аграрного союзу Геннадій Новіков вважає лобістським питання ліквідації Держсільгоспінспекції. «Дійсно, було за що нарікати на цю структуру в плані корумпованості. Проте вона виконувала цілий комплекс функцій, зокрема й хлібні інспекції були третейським суддею у визначенні якості зерна. Сьогодні лабораторії не працюють. Новий урожай на підході. Припустимо, ти здаєш зерно, але тобі елеватор каже, що воно 6 класу — що далі? Де арбітраж, хто виконуватиме його функції? Ми готові прийняті ці лабораторії Держсільгоспінспекції собі на баланс й утримувати їх самі за власний кошт. Асоціація фермерів і приватних землевласників також готова приєднатися до нашої ініціативи», — каже експерт.
«Реформування системи контролю має бути виваженим, ефективним, швидким процесом», — переконаний партнер правничої фірми «Софія» Олександр Поліводський. Він вважає, що вихід із цієї ситуації тільки один: «Якщо ми хочемо торгувати зі світом, якщо хочемо, щоб наші товари продавалися в будь-якій країні світу й наш внутрішній ринок відповідав високим світовим стандартам, то слід будувати внутрішню систему контролю виробництва та продажу продукції за зразком, який прийнятний у всьому світі й відповідає договорам, що ратифікувала Україна».
Оксана Пирожок
газета “АгроМаркет”, червень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
