Обрізування та формування крони яблуні залежать від того, за яким типом конкретний сорт формує та розташовує плодові утворення.
Інтенсивне вирощування яблуні вимагає знань про вплив того чи іншого сорту на типи гілкування дерева, на обростання плодової деревини та розташування плодових утворень. Це потрібно, щоб розробити прийоми формування й обрізування, які б підтримували довговічність і високу продуктивність плодових гілочок. Відомий білоруський науковець-садівник Аркадій Дев’ятов свого часу зазначав, що в інтенсивних садах яблуні вигідніше мати сорти із сильним галуженням і довговічними плодовими гілочками, бо це сприяє тривалому збереженню компактної топографії плодоношення.
Гілкування
Розрізняють базо-, мезо- й акротонічний типи гілкування, коли бічні пагони відростають, відповідно, у нижній, середній або верхній частинах приросту. Дерева з першим типом гілкування мають невелику компактну крону, в якої врожай розташований ближче до її основи. У сортів з акротонічним типом гілкування довгі, частково оголені пагони, високі крони, у котрих продуктивна зона розміщується у верхній частині. Для інтенсивного саду найпридатнішими є сорти з базотонічним типом гілкування й обмежено придатними — з акротонічним гілкуванням.
Оцінка сучасних сортів за типами гілкування показала, що базотонічний тип характерний для сортів Вільямс Прайд, Зимове лимонне, Голд Раш, Мавка, Пінова, Прістіне, Ренет Симиренка, Ревена, Скіфське золото й ін. Групу сортів з акротонічним типом гілкування становлять Амулет, Делічія, Пам’ять Сюбарової, Перлина Києва, Рубін. У дерев цих сортів можна формувати веретеноподібні крони, але за умови тривалого застосування спеціальних прийомів.
Мезотонічне гілкування (бічні пагони відростають у середній частині однорічного приросту або рівномірно по всій його довжині) є характерним для рослин великої кількості розповсюджених сортів, а саме для Айдареда, Арлєта, Аскольди, Гали, Гаранта, Внучки, Едери, Елстара, Ерлі Голда, Голден Делішеса, Голден Резістента, Дельбарестіваля, Джонаголда і клонів, Катерини, Лігола, Мелби, Мінкара, Топаза, Флоріни, Фуджі, Чемпіона та ін. Їх крони легко формуються за типом веретеноподібних, мають середню загущеність, урожай рівномірно розташовується по всьому об’єму дерева.
«Ширококутні» сорти
Для інтенсивних садів використовують скороплідні та високоврожайні сорти. Ці властивості зазвичай характерні для сортів із такими ознаками дерев, як широкий кут відхилення основних гілок від стовбура, короткі міжвузля на пагонах і густе розміщення плодових утворень на основних гілках. Ці ознаки поєднуються в деревах сортів Айдаред, Арлет, Вільямс Прайд, Благодать, Внучка, Голден Делішес, Грінслівз, Джеймс Грів, Делічія, Джулія, Елізе, Елстар, Лодел, Катерина, Мавка, Мелба, Мінкар, Пінова, Радогость, Ремо, Ревена, Ренет Симиренка, Рум’яний альпініст, Сапфір, Скіфське золото, Фієста, Флоріна, Чемпіон, Ювілейне МІС й ін. Кут відхилення (природнього) основних гілок від стовбура в дерев цих сортів становить 55–80°, на одному погонному метрі основних гілок розміщено 20–34 шт. різноманітних плодових утворень.
Типи плодоношення
З урахуванням того, які плодові утворення переважають у кроні, науковець Петро Гельфандбейн ще в середині минулого століття розробив класифікацію, за якою в сортів яблуні розрізняють п’ять типів плодоношення. Інші зарубіжні дослідники (J. M. Lesppinasse із Франції, Krzysztof Rutkowski, Jolanta Szymczak і Dorota Kruczyńska з Польщі) виділяють чотири типи плодоношення, ураховуючи зовнішній вигляд дерева, габітус і структуру крони, а також характер розміщення в ній генеративних бруньок і плодів. Сорти, що сполучають два типи плодоношення, класифікуються «на межі» їх обох.
Послуговуючись методикою Петра Гельфондбейна, яка передбачає кількісний облік спеціалізованих плодових утворень, що виросли на різновікових ділянках основних гілок і встановлення їх співвідношення, ми виявили, що в дерев більшості популярних сортів, вирощуваних на середньорослих підщепах, у віковий період плодоношення переважають складні кільцівки (плодушки) і плодухи. У таких сортів, як Папіровка (літній), Алкмене, Антонівка звичайна, Пріма (осінні), Айдаред, Голден Делішес, Гала, Кальвіль донецький, Спартан, Чемпіон (зимові), понад 90% плодових утворень представлено саме ними, інші — списиками й плодовими прутиками в різному співвідношенні. До того ж у більшості перелічених сортів переважають молоді 2–4-річні складні кільцівки. Водночас у сортів Ерлі Голд, Мелба (літній), Акане, Делічія, Слава переможцям, Салгірське, Пеміла (осінні), Гарант, Голден Резістент, Джонаголд, Елстар, Едера, Зимове лимонне, Кальвіль сніговий, Мелроуз, Ренет Симиренка, Флоріна, Фуджі (зимові) у загальній кількості плодових утворень значна частка припадає на списики й плодові прутики. Так, у кронах десятирічних дерев Мелроуза вони становлять 37%, Едери — 35%, Голден Делішеса клона Б — 34%, Голден Резістента і Пеміли — 29%, Флоріни — 24%, Фуджі — 20%.
Як показали наші ранні дослідження (1985–2002 рр.), плодові утворення залежно від типу й віку характеризуються неоднаковою здатністю формувати генеративні бруньки й зав’язувати плоди. Крім того, яблука, що виросли на них, різняться за товарними якостями. Подальше вивчення ролі кожного з плодових утворень у процесі формування врожаю конкретного сорту показало, що частка їх участі помітно змінюється протягом періоду розвитку репродуктивних органів. Так, із загальної кількості генеративних бруньок у кроні Слави переможцям 78% формується на молодих дво- та чотирирічних складних кільцівках, дуже мало (4%) — на 5–7-річних, ледь більше й майже в рівній кількості — на верхівках однорічних приростів, списиках і плодових прутиках. Зав’язування плодів на молодих кільцівках становить 17%, на плодових прутиках — 8%, на однорічних приростах, списиках і плодухах формуються лише поодинокі плоди, які обпадають, найчастіше ще на Х етапі органогенезу. У підсумку 88% урожаю формується на дво- та чотирирічних кільцівках, 12% — на плодових прутиках. Тобто деревам вказаного сорту властивий кільцівково-прутиковий тип плодоношення (третій за Гельфандбейном).
У Голден Резістента (сорт з іншими біологічними особливостями) генеративні бруньки розміщені по плодових утвореннях більш рівномірно. Зав’язування плодів є найвищим на однорічних приростах, плодових прутиках і 2–4-рирічних кільцівках. У результаті й урожай розташовується по всіх плодових утвореннях майже рівномірно: 33% — на молодих 2–4-рирічних кільцівках, 29% — на плодових прутиках, 27% — на однорічному прирості й 11% — на списиках, тобто в Голден Резістента тип плодоношення мішаний (п’ятий за Гельфандбейном).
На деревах дуже скороплідного та високоврожайного сорту Зимове лимонне 65% генеративних бруньок закладається на 2–4-рирічних, 11% — на 5–7-річних складних кільцівках, 12% — на однорічних приростах і по 6% — на списиках і плодових прутиках. Найкраще плоди зав’язуються на однорічних приростах, удвічі слабше — на 2–4-рирічних кільцівках і плодових прутиках. На 2–4-рирічних кільцівках вони повністю обпадають у другу хвилю редукції зав’язей, в результаті чого 41% врожаю дерева розміщується на однорічних приростах, 36% — на плодових прутиках і списиках, 23% — на 2–4-рирічних складних кільцівках.
Такий аналіз дозволив визначити тип плодоношення в багатьох перспективних сортів. Також виявлено, що сортам літньої групи властиве плодоношення переважно на складних 2–5-річних кільцівках, осінньої — теж на них або однаковою мірою на кільцівках й однорічних приростах, зимової — мішаний або на кільцівках і списиках. Останнє виділене нами як новий тип плодоношення (шостий), характерний для Ліберті, Каті, Топаза — сортів дуже скороплідних, які плодоносять винятково стабільно.
Групи сортів
Популярні в Україні сорти ми згрупували за типами плодоношення відповідно до класифікації І. М. Lespinasse (чотири типи).
Тип І
Групу з першим типом становлять спурові (Голдспур, Делішес Спур, Кубань Спур, Мекспур, Морспур, Скайспур, Старкримсон, Уеллспур, Ред Чіф тощо) і сорти з колоноподібною кроною, такі як Арбат, Антей київський, Білосніжка, Болеро, Валюта, Вертикаль, Останкіно, Президент, Руслан, Спарта, Танцівниця, Теламон, Трайдент, Фаворит, Фламенко й ін. Спурові сорти мають компактну рідку крону, яку утворюють міцні скелетні гілки, що відхилені від стовбура під малим гострим кутом; пагони товсті й короткі, їх міжвузля короткі та чисельні; плодові утворення — кільцівки, плодушки й плодухи. Продуктивний вік останніх триває 7–8 років. У молодих дерев колоноподібних сортів усі бруньки вздовж стовбура дають початок кільцівкам (рідко списикам і плодовим прутикам), які в наступні роки галузяться, стають плодушками, плодухами, «працюють» 14–15 років і не підлягають обрізуванню (омолоджуванню).
Тип ІІ
До групи з другим типом належать сорти Ванда, Голд Раш, Джулія, Джестер, Чемпіон, Катя, Ліберті, Оригінальне, Пінк Леді, Топаз, Шафран краснокутський, Ювілейне Дельбара, Ямба. Основними плодовими утвореннями в них є складні кільцівки та списики, рівномірно розміщені на 2–7-річних ділянках гілок. Продуктивний вік складних кільцівок становить 4–6 років. Урожай також рівномірно розподілений по всьому об’єму крони. Із збільшенням віку дерев плодоношення на периферію крони не переміщується, і їх обрізування зводиться в основному до проріджування.
Тип ІІІ
Третій тип характерний для найчисельнішої групи сортів, а саме, для Алви, Арива, Арлета, Вітоса, Бреберна, Гали, Глостера, Графа Еззо, Голден Делішеса і Голден Резістента, Горо, Делічії, Делькорфа, Джонаголда та клонів, Елізе, Ентерпрайза, Зимового лимонного, Камео, Лігола, Мавки, Пілота, Пріама, Пріми, Ревени, Фієсти, Флоріни, Фуджі та клонів Фріголда, Хонейголда, Хоней Кріспа, Ювілейного МІС тощо. У дерев цих сортів більша частина врожаю розміщується на 2–4-річних ділянках гілок. Значну частку його формують плодові прутики й однорічні прирости. Обрізування їх дерев передбачає обов’язкове омолоджування (циклічне обрізування — щорічне видалення 4–5-річних гілок, що відплодоносили, і заміщення їх новими приростами), щоб із віком плодоношення не перемістилося на периферію крони, а, як і раніше, було рівномірним по всьому її об’єму.
Тип ІV
До сортів із четвертим типом плодоношення належать Арома, Канділь орловський, Коричне, Кортланд, Пепінка литовська, Рубін, Рубінола, Уелсі та ін. Крони дерев різноманітні за формою — від широкоовальної до плоскоокруглої, їх утворюють міцні або середньої міцності гнучкі гілки з обвислими кінцями й оголеною основою. Молоді дерева плодоносять на плодових прутиках і верхівках однорічних приростів, пізніше — ще й на складних кільцівках і рідких списиках. Плодоношення зосереджено на периферії крони.
Змішаний тип
Велику групу становлять сорти, що однаковою мірою сполучають 2-й і 3-й типи плодоношення — Айдаред, Акане, Аскольда, Джеймс Грів, Елстар, Імрус, Лодел, Мелба, Олімпійскоє, Орловскоє полосатоє, Перла, Пірос, Пінова, Ретіна, Редкрофт, Ренет Симиренка, Радогость, Елстар. Обрізування їх дерев має рівною мірою сполучати проріджування та омолоджування крони.
Тетяна Кондратенко, д-р с.-г. наук, професор
Інститут садівництва НААН України
журнал “Садівництво по-українськи”, лютий 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
