Агрономія

Збалансований режим удобрення

Збалансований режим удобрення

Для визначення ефективності застосування добрив найкращим показником є окупність одиниці внесення приростом урожаю.

 

Родючість ґрунту — один з найважливіших факторів, які зумовлюють рівень урожайності культури та одночасно дозволяють зменшити залежність від несприятливих погодних умов. Так, нестійкі метеорологічні умови року, за даними багатьох досліджень, зумовлюють коливання урожайності культур у межах плюс-мінус 35—40%. Але ці коливання істотно знижуються (практично вдвічі) на окультурених ґрунтах, які використовуються за принципом розширеного відтворення ефективності родючості.

 

За умов систематичного застосування у сівозміні мінеральних та органічних добрив прирости врожайності сільгоспкультур стабілізуються, а можливе зменшення цих приростів в умовах несприятливого водного режиму становить лише від 1 до 7% порівняно із сприятливими умовами вологозабезпечення. За оптимізації живлення рослин витрати вологи на формування врожаю знижуються на 20—30%, а у сильно посушливі роки — до 35—40%.

 

На ефективність добрив та стійкість рослин до несприятливих умов істотно впливає вибір оптимальних строків внесення добрив та способів їх застосування. Так, ярі колоскові культури, кукурудза, цукрові буряки, соняшник та інші значно підвищують свою продуктивність за внесення добрив під оранку. Найвищі прирости зерна ячменю, проса одержують за локального застосування туків на глибину 8—12 см під передпосівну культивацію. Витрати вологи на створення одиниці врожаю при цьому, порівняно з розкидним способом їх внесення, у рослин знижувалися до 15—25% за одночасного підвищення урожайності.

 

Згідно з науковими даними, у несприятливі за вологозабезпеченістю роки досить ефективним є застосування в рядки при сівбі 10—15 кг/га Р2О5 у вигляді гранульованого суперфосфату або складного добрива. При цьому витрати ґрунтової вологи на створення одиниці урожаю зерна проса зменшуються на 24%, ячменю ярого — 30%, а врожайність зерна зазначених культур зростає на 4—5 ц/га.

 

Пов’язано це з тим, що для рослин із самого початку вегетації формувався сприятливий поживний режим ґрунту. Сходи з’являються дружно, кращою і міцнішою розвивається коренева система, що дозволяє рослинам більш повно і ефективно використовувати вологу й елементи живлення вже на початку свого розвитку.

 

Якщо ж висівають культуру на збідненому ґрунті і не вносять при цьому добрива, то сходи з’являться слабкими, вже з початку вегетації рослини відставатимуть у рості й розвитку. Застосуванням мінеральних добрив через якийсь період не можна буде повною мірою виправити цього становища. Рослини й надалі відставатимуть порівняно з тими, що ростуть на фоні оптимального живлення. Покажемо це на прикладі тритікале ярого. В умовах вирощування на чорноземі опідзоленому в дослідах Уманського національного університету садівництва в середньому за 2007—2009 р. ця культура сорту Хлібодар харківський на фоні застосування N30P90K90 до сівби сформувала 62,5 ц/га зерна, за внесення N60 у підживлення на початку виходу рослин у трубку (також по фону P90K90) — 52,3 ц/га, або на 10,2 ц/га зерна менше.

 

Застосування меншої дози азотного добрива, а саме N30 (по фону P90K90) забезпечило отримання врожайності, відповідно, 57,3 та 51,9 ц/га. Знову ж, зниження врожайності зерна тритікале ярого було викликано застосуванням добрив не до сівби, а у пізніший період вегетації, і становило в середньому за три роки 5,4 ц/га. Це свідчить про те, що навіть за неможливості внесення господарством до сівби повної дози добрив, їх треба застосувати хоча б частково, бо у разі відкладення всього удобрення на пізніші терміни урожайність сформується нижчою.

 

Отже, дуже важливо, щоб з самого початку росту і розвитку рослини мали оптимізований режим ґрунтового живлення. Суттєвим резервом для цього є застосування мінеральних добрив у формі комплексних сполук, збалансованих щодо основних елементів живлення, із додатковим вмістом мікроелементів і регуляторів росту. До речі, це є і найбільш ефективною та апробованою в господарствах технологією застосування мікродобрив — у складі комплексних добрив до сівби, що забезпечує потребу рослин вже у період сходів, з наступними позакореневими підживленнями у найбільш відповідальні періоди розвитку рослин.

 

Роль комплексних добрив, внесених до сівби, покажемо на прикладі вирощування картоплі на темно-каштановому середньосуглинковому ґрунті. Дослідження проводили в Інституті землеробства південного регіону НААНУ, вносили нітроамофоску локально одночасно з садінням у гребні на глибину 15—18 см. Цей прийом забезпечує отримання найвищої продуктивності бульб при ранньому збиранні в біологічній стиглості рослин на фоні невисокої дози мінеральних добрив — N60P60K60 (табл. 1).

 

Таблиця 1. Вплив доз мінеральних добрив та густоти садіння на окремі показники та урожайність бульб картоплі (середнє за 2006—2008 р.)

Густота садіння, тис. шт./га

Фон живлення

Кількість стебел

на кущ, шт.

Висота рослин

у період цвітіння, см

Урожайність бульб, ц/га

Приріст

урожайності

до контролю, ц/га

42,8

Без добрив

2,5

44,7

123,9

N30 P30 K30

2,5

49,0

155,1

31,2

N60 P60 K60

2,6

50,0

176,5

52,6

N90 P90 K90

2,6

54,3

180,5

56,6

N120 P120 K120

2,4

53,7

167,1

43,2

57,1

Без добрив

2,4

45,3

126,9

N30 P30 K30

2,4

48,7

169,1

42,2

N60 P60 K60

2,4

51,3

187,4

60,5

N90 P90 K90

2,4

55,0

192,4

65,5

N120 P120 K120

2,5

55,0

170,8

43,9

71,4

Без добрив

2,2

42,0

136,6

N30 P30 K30

2,3

47,0

183,3

46,7

N60 P60 K60

2,2

50,3

214,2

77,6

N90 P90 K90

2,2

54,7

214,7

78,1

N120 P120 K120

2,3

56,0

205,0

68,4

 

За рахунок оптимізації поживного режиму ґрунту з початкових фаз розвитку рослин картоплі та локального застосування запропонована доза комплексного добрива не поступалась більш високим дозам по 90 або 120 кг/га д.р. кожного з елементів. Різниця в рівнях урожайності у варіантах перебувала в межах помилки досліду.

 

Слід також зазначити, що за внесення N60P60K60 не погіршувались, а навіть були кращими й окремі показники якості бульб, зокрема вміст у них крохмалю (табл. 2). Найвищим при цьому виявився і економічний ефект, а також окупність одиниці внесеного добрива додатково отриманим урожаєм бульб. Так, за внесення N60P60K60 окупність за густоти, наприклад, 57,1 тис. рослин на гектарі, становила 33,6 кг бульб картоплі на 1 кг д.р. добрива, а N120P120K120 лише 12,2 кг/кг.

  

Таблиця 2. Вплив густоти садіння і доз мінеральних добрив на структуру врожаю і вміст крохмалю в бульбах картоплі (середнє за 2006—2008 р.)

Густота садіння,

тис. шт./га

Фон живлення

Кількість бульб під кущем,

шт.

Маса бульб, г

Товарність,

%

Вміст крохмалю,

%

середня

у т.ч.

товарних

середньої

товарної

42,8

Без добрив

6,5

4,4

48,8

55,0

88,4

13,5

N30P30K30

7,7

5,1

54,4

66,3

90,0

13,4

N60P60K60

8,5

5,7

55,3

65,1

92,0

13,2

N90P90K90

9,0

5,8

53,3

63,4

90,9

13,0

N120P120K120

8,4

5,5

47,8

59,6

91,5

12,4

57,1

Без добрив

5,5

3,5

45,4

54,1

87,9

13,1

N30P30K30

7,1

4,3

45,7

57,0

88,9

13,2

N60P60K60

7,3

4,6

47,4

59,9

89,0

13,3

N90P90K90

7,4

5,0

46,8

54,5

90,8

13,2

N120P120K120

7,6

4,6

42,9

52,1

88,6

13,0

71,4

Без добрив

4,5

3,4

43,1

51,3

89,5

13,2

N30P30K30

5,8

3,8

47,0

57,6

89,7

13,1

N60P60K60

6,3

4,1

47,6

61,4

88,1

13,0

N90P90K90

6,8

4,5

46,5

54,6

92,2

12,6

N120P120K120

7,3

4,0

42,6

51,9

86,8

12,9

 

Отже, за внесення мінеральних добрив до сівби, і особливо у формі комплексних сполук, продуктивність культур навіть за невисоких доз добрив істотно зростає, а також підвищується їх окупність та економічна ефективність використання.

 

 

Валентина Гамаюнова, доктор с.-г. наук, професор

Миколаївський державний аграрний університет

Анатолій Кузьмич, завідувач лабораторії картоплярства

Інститут землеробства південного регіону НААНУ

журнал “The Ukrainian Farmer”, березень 2011 року 

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ