Горохові потреби

Дослідами встановлено оптимальні дози внесення макро- та мікроелементів під горох для одержання запланованої урожайності зерна.

 

Хоча горох і є бобовою культурою та здатен засвоювати азот з атмосфери, однак на формування врожаю виносить з ґрунту значну кількість цього елементу, а також інших поживних речовин. Так, на 1 ц зерна горох потребує в середньому 6—7,5 кг азоту, 1,6—2,2 кг фосфору, 2,5—4,0 кг калію, 2,5—3,0 кг кальцію, а також інші макро- і мікроелементи. З останніх горох найбільше реагує на молібден і бор.

 

Ця культура істотно підвищує врожайність під впливом добрив, адже вона має недостатньо розвинену кореневу систему й нетривалий вегетаційний період. Оскільки горох сам себе значною мірою забезпечує азотом завдяки симбіозу з бульбочковими бактеріями, багато дослідників рекомендують його посіви удобрювати переважно фосфорними і калійними добривами, які стимулюють розвиток кореневої системи, активізують діяльність бульбочкових бактерій.

 

Разом з тим деякі вчені пропонують крім фосфорних та калійних добрив під горох застосовувати і азотні. Це потрібно, наприклад, при вирощуванні його на збіднених на цей елемент ґрунтах, а також після культур, які засвоюють із ґрунту значну кількість азоту.

 

Отже, схема удобрення гороху, як і всіх інших культур, залежить від родючості ґрунту, а саме від забезпеченості його рухомими елементами живлення. Підтверджено це і нашими дослідженнями, проведеними в дослідному господарстві упродовж 2009—2010 р. на чорноземі південному з сортом гороху «Модус». Ґрунт дослідної ділянки мав середню забезпеченість рухомим фосфором, високу — обмінним калієм та низьку азотом.

 

У варіанті з розрахунком дози добрив на рівень урожайності 20 ц/га потрібно було внести лише азотне добриво (у середньому за два роки N₄₇). При визначенні дози внесення азоту на запланований рівень урожайності слід враховувати, що від загальної потреби в азоті (виносу врожаєм) лише третину обсягу цього елементу живлення горох використовує з ґрунту, а решту — з атмосфери.

 

Окрім доз добрив досліджували також способи основного обробітку ґрунту у сівозміні і проводили обробку насіння перед сівбою азотфіксуючими та фосфатмобілізуючими бактеріями.

 

Як свідчать отримані дані (табл. 1), урожайність зерна гороху під впливом мінеральних добрив та обробки насіння перед сівбою біопрепаратами збільшувалася. Так, на фоні полицевого обробітку ґрунту за внесення Р₃₀вона зросла на 3,0 ц/га, або на 18,4%. Застосування рекомендованої дози мінерального добрива під горох, а саме N₃₀Р₃₀, дозволило отримати приріст урожайності зерна на рівні 4,3 ц/га, а розрахункової дози — N₄₇Р₀К₀ — 4,6 ц/га, або відповідно 26,4 та 28,2%.

 

Обробка насіння фосфоентерином підвищила врожайність зерна гороху на фоні полицевого обробітку ґрунту без добрив на 1,5 ц/га, альбобактерином — на 1,6 ц/га, а поліміксобактерином — на 1,9 ц/га. На удобрених ділянках зазначені біопрепарати позначалися на рівнях урожайності зерна гороху по-різному. Обробка насіння перед сівбою фосфоентерином та поліміксобактеріном практично не впливала на продуктивність гороху на фоні застосування під культуру лише фосфорного добрива, а альбобактерином — азотного.

 

Водночас після обробки насіння біопрепаратами збільшувалася кількість бульбочок: з 24—28 штук на рослині без інокуляції до 32—38 штук за її проведення. Маса ж бульбочок у середньому зростала з 1,45—1,48 до 1,67—1,71 г/рослину. Кількість і маса бульбочок на коренях рослин гороху істотно збільшується за обробки насіння молібденом і бором (це встановлено нашими попередніми дослідженнями у 2004—2006 р.).

 

Слід зазначити, що сформована горохом урожайність зерна в роки проведення досліджень не є високою, лімітуючим фактором була волога. 2009 року в сусідніх господарствах Миколаївщини збирали від 11,4 до 17,1 ц зерна гороху з гектара. Дещо нижчою врожайність зерна гороху формувалася на фоні безполицевого обробітку ґрунту, що пов’язано з нагромадженням вологи в ґрунті та розвитком кореневої системи рослин.

 

Наші досліди також виявили, що на удобрених фонах дещо покращуються і окремі показники якості зерна гороху (табл. 2), зокрема, збільшується вміст білка, загальних цукрів і сахарози в їх складі. Неістотно вплинули мінеральні добрива на вміст золи та жиру в зерні гороху.

  

Таблиця 1. Вплив способу обробітку ґрунту, мінерального живлення та обробки насіння біопрепаратами на врожайність зерна гороху

Доза міне-рального добрива	Обробка насіння при сівбі біопрепаратами
	без обробки				фосфоентерин				альбобактерин				поліміксо- бактерин
	2009 р.	2010 р.	сере днє, ц/га	при- ріст до кон- тро лю, ц/га	2009 р.	2010 р.	сере днє, ц/га	при- ріст до кон- тро лю, ц/га	2009 р.	2010 р.	сере- днє, ц/га	при- ріст до кон- тро лю, ц/га	2009 р.	2010 р.	сере днє, ц/га	при- ріст до кон- тро лю, ц/га
Полицевий обробіток ґрунту
Без добрив (контроль)	15,6	16,9	16,3	0,0	15,9	19,7	17,8	0,0	16,7	19,1	17,9	0,0	16,9	19,8	18,4	0,0
Р30	17,7	20,9	19,3	3,0	17,4	21,3	19,4	1,6	18,4	21,7	20,0	2,1	17,9	21,0	19,5	1,1
Рекомендована доза (N30Р30)	18,6	22,6	20,6	4,3	18,9	22,8	20,9	3,1	19,1	22,6	20,9	3,0	19,0	22,9	21,0	2,6
Розрахункова доза (N47Р0К0)	18,8	23,0	20,9	4,6	19,9	23,7	21,8	4,0	18,6	22,6	20,6	2,7	19,6	24,0	21,8	3,4
Безполицевий обробіток ґрунту
Без добрив (контроль)	15,0	16,34	15,7	0,0	15,7	18,7	17,2	0,0	16,1	18,6	17,4	0,0	16,2	19,1	17,7	0,0
Р30	16,6	20,1	18,4	2,7	16,6	20,4	18,5	1,3	17,8	21,4	19,6	2,2	17,3	20,4	18,9	1,2
Рекомендована доза (N30Р30)	18,0	22,3	20,2	4,5	19,3	22,7	20,5	3,3	17,8	21,8	19,8	2,4	19,0	23,4	21,2	3,5
Розрахункова доза (N47Р0К0)	18,0	22,3	20,2	4,5	19,3	22,7	20,5	3,3	17,8	21,8	19,8	2,4	19,0	23,4	21,2	3,5

 

Таблиця 2. Вплив мінеральних добрив і обробки насіння біопрепаратами на окремі показники якості зерна гороху за вирощування на фоні полицевого обробітку ґрунту

Варіант		Вміст у зерні, %
Доза мінерального добрива	Обробка насіння біопрепаратом	білка	золи	жирів	загальних цукрів	у т.ч. сахарози
Без добрив (контроль)	без обробки	26,1	3,35	4,78	1,08	0,69
	фосфороентерин	26,3	3,41	4,80	1,14	0,78
	альбобактерин	26,5	3,39	4,79	1,11	0,75
	поліміксобактерин	26,3	3,40	4,82	1,15	0,80
Р30	без обробки	26,2	3,38	4,82	1,28	0,90
	фосфороентерин	26,3	3,39	4,85	1,31	0,94
	альбобактерин	26,7	3,39	4,83	1,34	0,91
	поліміксобактерин	26,7	3,41	4,87	1,35	0,94
Рекомендована доза (N30Р30)	без обробки	27,1	3,38	4,80	1,30	0,91
	фосфороентерин	27,2	3,39	4,83	1,32	0,93
	альбобактерин	27,4	3,37	4,79	1,33	0,91
	поліміксобактерин	27,4	3,39	4,87	1,35	0,95
Розрахункова доза добрив (N47Р0К0)	без обробки	27,3	3,34	4,80	1,19	0,87
	фосфороентерин	27,4	3,36	4,82	1,24	0,91
	альбобактерин	27,2	3,32	4,78	1,21	0,89
	поліміксобактерин	27,5	3,37	4,85	1,28	0,93

 

Отже, при вирощуванні гороху найбільш доцільно й економічно вигідно застосовувати розрахункову дозу мінеральних добрив на заплановану врожайність. Якщо немає змоги проаналізувати ґрунт на вміст рухомих елементів живлення та визначити дозу добрива, то слід застосовувати рекомендовану для зони дозу. Фосфорні і калійні добрива, як правило, вносять врозкид під основний обробіток ґрунту, а азотні — під передпосівну культивацію. На ґрунтах з недостатньою забезпеченістю фосфором крім основного доцільно внести 10—15 кг фосфорних добрив у рядки при сівбі гороху. Найкраще при цьому використовувати молібденізований суперфосфат — для стимуляції життєдіяльності бульбочкових бактерій. Розчином молібдату амонію можна обприскувати насіння перед сівбою (200—300 г/т, розчиненого в 5—10 л води) з одночасною обробкою його бактеріальними препаратами у день сівби.

 

 

Валентина Гамаюнова, доктор с.-г. наук, професор

Ольга Яницька, аспірантка

Миколаївський державний аграрний університет

журнал “The Ukrainian Farmer”, березень 2011 року 

  

 

^{Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».} 

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ