Нелогічний, на перший погляд, метод захисту від приморозків — дощування — щороку рятує тисячі гектарів садів у розвинутих країнах.
Ефективно боротися із приморозками можна тільки за правильного і завчасного попередження критичного зниження температури. Останнім часом стало звичним покладатися на прогноз погоди, який взнають із засобів масової інформації, зокрема з інтернету. Проте слід знати, що використання такої інформації може дати лише приблизний прогноз; а найточнішими можна вважати тільки особисті кліматичні вимірювання агронома. З досить високою ймовірністю, приблизно на 99% точності, про зниження температури може попередити спосіб Михалєвського.
Спосіб Михалєвського
Цей спосіб ґрунтується на показниках температури повітря сухого і змоченого термометрів та введення відповідних поправок на вологість повітря і хмарність.
Імовірність та інтенсивність заморозків у повітрі і на поверхні ґрунту обчислюють за такими формулами:
tn = t’ — (t — t’)Q± N,
tv=t’ — (t — t’)2 Q ± N,
де tn — передбачувана мінімальна температура повітря на висоті 2 м; tv — передбачувана мінімальна температура на поверхні ґрунту; t і t’ — температура за сухим і змоченим термометрами о 13 год.; Q — коефіцієнт, який залежить від відносної вологості повітря; N — поправка на хмарність.
Величини коефіцієнта Q за різних значень відносної вологості наведено в таблиці 1.
Таблиця 1. Значення коефіцієнта Q залежно від відносної вологості повітря (r) о 13 год.
|
r |
Q |
r |
Q |
r |
Q |
r |
Q |
|
100 |
5.0 |
80 |
3.0 |
60 |
1.5 |
40 |
0.9 |
|
95 |
4.5 |
75 |
2.5 |
55 |
1.4 |
35 |
0.8 |
|
90 |
4.0 |
70 |
2.0 |
50 |
1.2 |
30 |
0.7 |
|
85 |
3.5 |
65 |
1.8 |
45 |
1.0 |
25 |
0.5 |
Значення N визначають за хмарністю о 21-й год. Всю поверхню небосхилу вважають за одиницю. Якщо небосхил закритий хмарами на 30%, N= -2. Якщо хмарами закрито понад 70% небосхилу, N= +2.
Спосіб Михалєвського зручний тим, що обчислення нічного мінімуму можна виконати ще вдень і заздалегідь попередити про можливі приморозки. Це дає змогу якісно підготуватися до захисту рослин.
Недоліком способу є неврахування таких важливих факторів, як наявність вітру, зміну метеорологічних процесів та їх окремих елементів, які можуть призвести до приморозків.
Якщо попередніми розрахунками встановлено, що є висока ймовірність настання приморозків, то треба сформувати групу для боротьби з ними. Працівники повинні чергувати вночі і ще на початку зниження температури розпочинати заходи захисту насаджень.
Зазвичай починають боротися з приморозками при зниженні температури до +1 ºС, а закінчують вранці вже при переході через +2 ºС.
Вода проти морозу
В останні десятиліття найпоширенішим способом захисту садів від приморозків у провідних садівничих країнах є дрібнодисперсне дощування. Цей метод ґрунтується на тому, що вода — дуже енергомістка речовина; до того ж при замерзанні вона виділяє велику кількість тепла, що дозволяє в буквальному розумінні підігрівати повітря. Крім цього відомо, що квіти та молоді вегетативні органи рослини замерзають і ушкоджуються не при температурі 0 ºС, а при дещо нижчих температурних показниках. Так, квіти абрикоса починають ушкоджуватися за мінус 0,4 ºС, а яблуні — за мінус 1,8…2,6 ºС. А якщо на поверхні льоду знаходиться незамерзла вода, то його температура дорівнює 0 ºС. Тобто квіти не будуть пошкоджені навіть при товстому шарі криги на гілках, листках та квітах. Далі, вдень, під дією сонячного тепла крига розтане, не завдаючи рослині шкоди.
Захисна дія дощування напряму залежить від величини нічних температур. При цьому треба регулювати інтенсивність зрошення. Кількість води, яку слід подати в сад для надійного захисту насаджень, наведено у таблиці 2.
З таблиці видно, що за найбільших приморозків (-7 ºС) щогодини треба розпилювати на 1 га 64 м3 води. Досвід показує, що захист слід розпочинати близько 2-ї години ночі, а закінчувати о 7-й годині ранку. Тобто захисний період триватиме не менш як 5 годин, тож води для захисту знадобиться 320 м3/га. Жодна комерційна система водопостачання не зможе забезпечити таку кількість води, особливо якщо в господарстві велика площа під садами. Тому фермеру треба самому попіклуватись про запаси води на майбутній захист, створивши, наприклад, водоймище, або використовуючи природні джерела води з можливістю великого дебіту. Час до початку цвітіння абрикосів ще є.
Таблиця 2. Потрібна кількість води для захисту саду від приморозків дрібнодисперсним зрошенням
|
Мінімальна температура, ºС |
-3,3…-3,9 |
-4,4…-5,0 |
-5,3…-5,8 |
-5,8…-6,7 |
-6,9…-7,8 |
|
Інтенсивність зрошення мм/год. |
2,5 |
3,0 |
3,8 |
4,6 |
6,4 |
Технічні особливості системи
Розпочинають складати систему водозабезпечення для дрібнодисперсного розпилення зі встановлення фільтрувальної станції. Як правило, всі розпилювачі, що використовуються в такій системі, мають невеличкий діаметр, тому навіть дрібні частки сміття або піску можуть їх забивати, а отже — дерева будуть ушкоджені приморозками.
Обладнання має бути виготовлено лише з морозостійких матеріалів. Так, використання металевих трубопроводів може призвести до їх замерзання і розтріскування. Тоді як пластикові трубопроводи не зіпсуються навіть при замерзанні в них води і одразу після розтанення льоду продовжать нормально функціонувати. Для запобігання замерзанню води краще використовувати трубопроводи великих діаметрів. У таких трубах (діаметром не менше ¾ дюйма для основного трубопроводу, а для підведення води до розпилювача — не менше ½ дюйма) вода, завдяки великій теплоутримувальній здатності і безперервному руху під тиском, не встигне замерзнути, що дозволить нормально функціонувати обладнанню в найвідповідальніший період. Крім труб із різними діаметрами слід підбирати і спеціальні розпилювачі (спринклери). Насамперед власник саду повинен визначитися, з якими саме температурами він може стикнутися, адже від цього залежать і витрати води, і тип розпилювача.
Встановлення індивідуальних для кожного дерева розпилювачів не завжди економічно ефективне, адже самі спринклери недешеві, а до них ще потрібне індивідуальне підведення води, що значно здорожує капітальні вкладення на створення системи захисту. Тому останнім часом дедалі більше послуговуються розпилювачами високого тиску, які «накривають» велику площу саду, забезпечуючи при цьому надійний захист. Для цього використовують розпилювачі реактивного типу замість дефлекторного.
З особистого досвіду можу сказати, що в нашій державі невигідно використовувати розпилювачі типу «Фліппер». Вони потребують підведення води трубками малого діаметру, що накладає вимогу додаткового підігріву води до 15…20 ºС. А це додатковий тягар на обладнання котельні, адже воду потрібно гріти в дуже великих об’ємах.
Втрати за приморозків
Загальні втрати врожаю плодових порід будуть тим сильнішими, чим нижчі були температури в період приморозків. Так, за зниження температури до мінус 3 ºС врожайність насаджень впаде втричі (табл. 3). Наведені економічні розрахунки враховують застосування вже існуючої в саду стаціонарної системи захисту дерев від приморозків.
Таблиця 3. Економічна ефективність захисту насаджень яблуні зимових строків дозрівання від приморозків (дані розрахункові)
|
Показник |
Насадження без захисту |
Насадження із захистом |
|
Урожайність, ц/га |
137 |
411 |
|
Виробничі витрати, грн/га |
39837 |
47333 |
|
Собівартість плодів, грн/ц |
291 |
115 |
|
Орієнтовна ціна продукції, грн/ц |
490 |
510 |
|
Виручка грн/га |
67130 |
209 610 |
|
Чистий дохід, грн/га |
27293 |
162 277 |
|
Рентабельність, % |
68,51 |
342,84 |
Якщо протягом трьох ночей захищати насадження, то додаткові затрати виростуть лише на 18%, а доходність насаджень виросте у 6 разів.
Дмитро Потанін, канд. с.-г. наук
Південний філіал НУБіП України — Кримський аграрний технологічний університет
журнал “The Ukrainian Farmer”, лютий 2011 року
The Ukrainian Farmer
