На початку січня урядовці підрахували, що на посівну 2011 року Україні знадобиться 23 мільярди гривень. Але вже очевидно, що ця сума суттєво занижена.
Через підвищення цін на мінеральні добрива та паливо аграріям доведеться витратити значно більше. У цьому не сумніваються навіть в уряді. Олександр Демидов, директор департаменту ринків рослинництва Міністерства аграрної політики і продовольства, вважає, що сума, необхідна для проведення весняно-польових робіт, зросте через підвищення цін в основному на мінеральні добрива та паливо.
Аналітики очікують, що вже навесні вартість аміачної селітри може підвищитися до 3500 грн/т. Ціни всередині країни зростають як слідом за світовим трендом, так і через відчутний дефіцит на внутрішньому ринку. На складах виробників і торгових компаній нагромаджено не більш ніж 100 тис. т аміачної селітри. На весняну ж кампанію аграріям знадобиться 750—850 тис. т цього добрива. На імпорт розраховувати не доводиться, бо російські виробники через жорстке державне регулювання більше постачають продукт на внутрішній ринок. Поки що не виробляє аміачної селітри «Стірол», а черкаський «Азот» і «Рівнеазот» хоча і збільшили випуск селітри до 80 і 50 тис. т на місяць відповідно, не зможуть повністю задовольнити попит аграріїв. З іншого боку, через такі високі ціни на добрива сільгоспвиробники можуть і зменшити закупівлю для потреб своїх господарств. В уряді повідомили, що на даний час запаси мінеральних добрив у сільгосппідприємствах становлять близько 20% потреби на весняну посівну. Там не виключають, що аграрії будуть частково забезпечені ними за рахунок реалізації з Аграрного фонду.
Значно ускладнити посівну може й стрімке зростання цін на дизельне паливо, яке спостерігається з початку нинішнього року. На цей процес негативно впливає відразу три фактори: по-перше, зростання вартості нафти на світовому ринку, по-друге, підвищення з 1 січня 2011 року акцизного збору на нафтопродукти, по-третє, плани уряду відновити мито на імпорт дизельного палива в розмірі 80 євро на тонну. За результатами 2010 року 42% (1,2 млн тонн) всього спожитого дизелю в Україні було імпортовано, з них 45% — з Білорусі, 41% — з Росії. Українські виробники палива побоюються, що без введення мит на імпорт їхня продукція не зможе конкурувати в ціновому діапазоні з білоруською, тому тиснуть на уряд, вимагаючи протекції. Якщо ці вимоги будуть задоволені, то не виключено, що весною на ринку виникне дефіцит палива.
Якщо мито буде запроваджене, то проти вересня 2010 року літр імпортного дизелю подорожчає до 9,1 грн. Директор департаменту нафтової, газової і нафтопереробної промисловості Міністерства палива та енергетики Костянтин Бородін заявив, що мито введуть вже в березні, саме у розпал посівної кампанії. За заявами урядовців, аграрії мають у своєму розпорядженні 100 тисяч тонн дизельного палива з потрібних 434 тис. тонн і 24 тис. тонн бензину з 112 тис. тонн.
Очевидно, що вітчизняні НПЗ реалізовуватимуть свою продукцію за вигідними цінами і використають максимум зі штучно створеного ажіотажу. Найбільшими постачальниками дизельного палива на українському ринку серед вітчизняних виробників є Кременчуцький («Укртатнафта») та Лисичанський НПЗ (ТНК-BP), 21% і 23% ринку відповідно. У разі, якщо вартість імпортного палива зросте до 9,1 грн за літр, то саме ці підприємства зможуть зайти у звільнену імпортерами нішу.
В уряді говорять, що на посівну аграрії забезпечені власними ресурсами лише на 40%, ще 20% коштів господарства можуть узяти у вигляді кредитів від комерційних банків, інші 40% планують покрити місцеві бюджети та програми з підтримки сільгоспвиробників під час весняно-польових робіт, які відпрацьовує Мінагропрод. За даними Олександра Демидова, наразі розглядається кілька програм. Перша — дотування на гектар посівів в основному круп’яних культур. Друга — докорінне поліпшення ґрунтів. Третя — селекція в рослинництві. Четверта — 30% здешевлення придбання техніки в лізинг. П’ята — закупівля зерна у сільгоспвиробників Аграрним фондом під заставу.
Поки що сільгоспвиробники не планують скорочувати посівних площ під ярими культурами. Так, за даними Мінагропроду, ярі зернові будуть посіяні на площі 7,5 млн га, що на 300 тис. більше, ніж торік. Однак з огляду на здорожчання добрив виробники можуть внести їх менше, а це у підсумку вплине на отриману врожайність.
Також негативні наслідки для сільгоспвиробників і для аграрно-продовольчої галузі в цілому матиме подорожчання пального. Слід очікувати, насамперед, зменшення обсягів виконання агротехнічних заходів, що вплине не лише на показники урожайності, а й на фітосанітарний стан полів: аграрії переходитимуть на «вимушений ноу-тілл», через що, як відомо, крім збільшення забур’яненості жодного видимого ефекту не буває.
Також дороге пальне ще більше ускладнить і так не просту логістику цукрових буряків, картоплі, овочів, фруктів та баштанних культур. Перші «дзвіночки» цієї тенденції пролунали вже у січні, коли внаслідок початку дорожчання пального злетіли ціни на картоплю в південно-східних регіонах України.
Отож, далі — буде. Як аграрії впораються із цими примхами вітчизняної економіки, поки що невідомо. Залишається сподіватися хіба що на світову продовольчу кризу, «завдяки» якій ціни на сільськогосподарську продукцію також невпинно зростають. Щоправда, зростають вони і для українських споживачів.
Зоряна Гошовська
журнал “The Ukrainian Farmer”, лютий 2011 року
The Ukrainian Farmer
