Про фактори, які впливають на народжуваність свинок чи кнурів в одному гнізді.
На сьогодні практика відтворення в більшості свинарських господарств ґрунтується на отриманні поросят від власного маточного стада з подальшим дорощуванням і відгодівлею молодняку, і по досягненні ним здавальної кондиції реалізацією його на м’ясопереробні підприємства. До того ж відомо, що за приростами та рівнем продуктивності особини різної статі (кнурці, свинки) не рівноцінні.Для товарної продукції вигідніше отримувати більше кнурців, яких легко каструвати та відгодовувати, для пришвидшеного відтворення стада — свинок, найкращі ж результати за м’ясністю отримують від кнурців, яких каструють не за допомогою механічних засобів, а застосовуючи засоби імунокастрації.Отже, за організації відтворення поголів’я значний інтерес представляє можливий вплив на зміщення співвідношення статей у гніздах.
Хромосоми
Питання впливу на співвідношення статей у гніздах не нове, однак і досі далеке від вирішення на рівні промислового застосування. Нині доведено, що в більшості видів тварин і рослин основним механізмом, що визначає стать, є конфігурація Х та Y хромосом. Оскільки під час гаметогенезу гамети, що містять Х та Y хромосоми, виробляються у рівних частках, вважалося, що цей механізм забезпечує приблизно рівне співвідношення статей при заплідненні. Водночас відповідно до теорії, що ґрунтується на принципі пов’язаних підсистем, які еволюціонують асинхронно, жіноча стать є більш консервативною підсистемою. Тому в процесі еволюції нова інформація із зовнішнього середовища спочатку трансформується в генетичну в чоловічої статі, і лише впродовж кількох поколінь передається жіночій. В екстремальних умовах, коли для швидкої адаптації необхідна висока еволюційна пластичність, зростає одночасно народжуваність і смертність особин чоловічої статі, їх різноманітність, чіткішим стає статевий диморфізм. У стабільних же, наближених до оптимальних умовах, коли відсутня потреба в значній кількості чоловічих особин, вторинне співвідношення статей зміщується в бік більшої кількості жіночих особин. Зважаючи на це, є можливість застосовувати цілу низку чинників, що можуть позначатися на співвідношенні статей у гніздах. Однак практичне застосування регуляції статі в Україні поки що далеке від повномасштабного.
Стадія онтогенезу
У більшості тварин за нормальних умов співвідношення статей наближене до 1:1. Таке співвідношення, або близьке до нього, спостерігається і у свиней як у межах популяцій, так і на рівні більшості гнізд. Однак у багатоплідних тварин, до яких належать свині, у процесі виношування плодів співвідношення статей може змінюватися. Так, залежно від стадії онтогенезу відрізняють первинне, вторинне та третинне співвідношення статей. Первинне — це співвідношення на рівні зигот після процесу плідного осіменіння. Вторинне — при народженні поросят. Третинне співвідношення статей формується під безпосереднім впливом людини (працівників зооінженерної та ветеринарної служб) і являє собою співвідношення статевозрілих особин різної статі, що беруть участь у процесі відтворення поголів’я.Тут слід ураховувати те, що у свиней не лише третинне співвідношення, а й первинне і вторинне також можуть бути суттєво зміщені у певний бік. Так, для осіменіння може бути застосована сексована сперма кнурів, або можуть бути застосовані різноманітні компоненти середовищ для розбавлення сперми, що впливають на повноцінність різноякісних сперміїв, також може бути запроваджена імуногенна обробка свиноматок та ін. Потенційна ж багатоплідність значною мірою відрізняється від фактичної й залежить від багатьох чинників, зокрема відмінної життєздатності особин різної статі, варіантів підбору кнурів і маток за їхнім віком, рівня годівлі свиноматок тощо.
Дослідження
Зважаючи на актуальність питання, було проведено дослідження з оцінки впливу низки чинників на співвідношення статей у гніздах на базі ФГ «Шубське» Богодухівського району Харківської області. Було сформовано базу даних по відтворювальних якостях свиноматок різних порід (великої білої, ландрас й уельс) різної породності (чистопородні та двопородні) і проведено аналіз співвідношення статей у гніздах. Потім провели сортування за різними чинниками: порода й породність матки, вік, пора року, порода й породність кнурів, багатоплідність матки, порядковий номер опоросу, розбавник тощо.
Облік співвідношення статей у гніздах залежно від порядкового номера опоросу, спостереження вірогідних розбіжностей між кількістю кнурців і свинок у гніздах проводили по першому, п’ятому та шостому опоросах. Чіткої залежності за співвідношенням статей або фенотиповою консолідацією показників кількості свинок і кнурців по опоросах свиноматок не виявлено. Разом із тим слід зазначити незначне поліпшення фенотипової консолідації по ІІІ та ІV опоросах свиноматок. Якщо порівнювати із середнім співвідношенням кількості кнурців до кількості свинок у гніздах, то спостерігається чіткий зсув у бік збільшення відсотка кнурців у перші два опороси. До того ж уже на другий опорос спостерігається поступове вирівнювання співвідношення і починаючи з третього опоросу має місце більша кількість свинок у гніздах. Найбільші відмінності щодо середньої кількості кнурців по всіх вивчених опоросах — за показниками по першому, другому, третьому (p<0,001) і по четвертому опоросах (р<0,01). Між показниками кількості свинок і кнурців по різних опоросах також були встановлені розбіжності з різною вірогідністю.Сила впливу чинника порядкового номера опоросу на показник кількості кнурців у наших дослідженнях становила 4% (р<0,01). На показник кількості свинок — 3% (р<0,01).
По порах року кількість оцінених гнізд була розподілена здебільшого рівномірно. Переважна кількість свинок була отримана в зимовий період (р<0,05), у решті періодів спостерігалося переважання кнурців. У цілому ж, без урахування пори року, спостерігався рівномірний розподіл за статтю, із незначним ухилом у бік більшої кількості свинок. Якщо враховувати це, то зміщення в бік більшої кількості кнурців у гніздах відбувалося в три пори року: весна, літо та осінь. При цьому суттєвих змін за фенотиповою консолідацією по показниках кількості кнурців і свинок у гніздах по порах року не виявлено.
Сила впливу чинника пори року як на показник кількості кнурців, так і на показник кількості свинок у гніздах, у наших дослідженнях становила 1% (р<0,05).
Тривалість поросності
Для встановлення розбіжностей за співвідношенням статей у гніздах залежно від тривалості поросності проведено розподіл на класи за цим показником. Такий розподіл вказав на зміщення співвідношення кнурців і свинок по крайніх групах. Співвідношення по модальному класу відповідало середнім значенням по стаду.
Сила впливу чинника тривалості поросності як на показник кількості кнурців, так і на показник кількості свинок у гніздах, у наших дослідженнях становила 1% (р<0,05).
Породність свиноматок
Для визначення розбіжностей за співвідношенням статей у гніздах свиноматок різних порід було проведено оцінку в межах опоросів чистопородних свиноматок порід уельс, велика біла та ландрас.Більшим відсотком свинок у гніздах характеризувалися свиноматки породи уельс, а матки порід велика біла та ландрас відзначалися більшим відсотком кнурців. За кількістю кнурців у гніздах між свиноматками різних порід спостерігалися вірогідні різниці. Так, по відношенню до маток породи уельс у гніздах маток великої білої породи було на 28,68% більше кнурців (р<0,01). Тоді як матки породи ландрас за цим показником поступалися маткам великої білої на 25,05% (р<0,05).Сила впливу цього чинника на показник кількості кнурців у наших дослідженнях становила 7% (р<0,01). Впливу породного чинника на показник кількості свинок виявлено не було.
Також було проведено визначення розбіжностей за співвідношенням статей у гніздах у свиноматок різної породності (чистопородні та помісні).У гніздах чистопородних свиноматок було більше свинок, тоді як у гніздах помісних спостерігався більший відсоток кнурців. Разом із тим рівень розбіжностей між групами був невірогідний. Впливу чинника породності свиноматок на показник кількості свинок чи кнурців також виявлено не було.
Порода кнура
Проведено визначення розбіжностей за співвідношенням статей у гніздах залежно від породи кнура. По кнурах порід велика біла та ландрас спостерігався більший відсоток кнурців у гніздах, тоді як у разі використання кнурів порід п’єтрен й уельс — у гніздах було більше свинок. Так, матки, що були осіменені кнурами породи п’єтрен порівняно з матками, яких поєднували з кнурами породи ландрас, відзначалися більшою на 13,92% кількістю свинок у гніздах (р<0,05).
Сила впливу чинника породи кнура на показник кількості кнурців у наших дослідженнях становила 2% (р<0,05). Вплив породного чинника на показник кількості свинок становив відповідно 1% (р<0,05).
Також визначено розбіжності за співвідношенням статей у гніздах залежно від породності кнурів. Попри те, що впливу цього чинника на показник кількості свинок чи кнурців виявлено не було, гнізда свиноматок, що були осіменені чистопородними кнурами, відзначалися більшою кількістю свинок порівняно з гніздами свиноматок, що були осіменені помісними кнурами. Хоча й між різними групами рівень відмінностей був невірогідним.
Визначено, що збільшення кількості порід, що беруть участь у поєднаннях, відображається збільшенням відсотка кнурців у гніздах. Сила впливу чинника методу розведення на показник кількості кнурців і свинок у наших дослідженнях становила 1% (р<0,05).
Розбавники сперми
Також визначено розбіжності за співвідношенням статей у гніздах залежно від розбавників сперми кнурів. Попри те, що рівень розбіжностей між кількістю свинок у гніздах залежно від застосованого розбавника не відзначався вірогідністю, кількість кнурців залежно від цього самого показника практично по всіх розбавниках вірогідно відрізнялася. Сила впливу чинника розбавника сперми на показник кількості кнурців у наших дослідженнях становила 4% (р<0,01). Впливу на показник кількості свинок виявлено не було.
Багатоплідність
Визначено розбіжності за співвідношенням статей у гніздах залежно від величини показника багатоплідності свиноматок. Отримані дані свідчать про більший відсоток свинок у гніздах із меншою багатоплідністю та про збільшення відсотка кнурців у гніздах свиноматок із більшою багатоплідністю (р<0,001).
Сила впливу ознаки багатоплідності на показник кількості кнурців серед усіх вивчених чинників була найбільшою. Вона становила 31% (р<0,01). На показник кількості свинок у гніздах сила впливу цього чинника перебувала на рівні 26% (р<0,01).
Олександр Церенюк, канд. с.-г. наук, доцент, завлаб селекційно-технологічних досліджень
Ігор Тимофієнко, аспірант лабораторії селекційно-технологічних досліджень
Інститут тваринництва НААН
журнал The Ukrainian Farmer, вересень 2014 року
The Ukrainian Farmer
