Тритикале озиме дає не лише високу врожайність зерна та зеленої маси, а й, головне, дозволяє зменшити забур’яненість посівних площ для наступних культур.
В Україні під посівами тритикале близько 200 тис. га. Утім, за прогнозами аналітиків, обсяг ринку в країні розширюватиметься завдяки внутрішньому виробництву, ураховуючи той факт, що в Україні активно ведуться селекційні розробки з удосконалення наявних і виведення нових сортів тритикале, особливо продовольчого напряму.
Зростання інтересу до цієї культури в країнах світу й в Україні зокрема зумовлене великими її можливостями через наростання посушливості й інших аномалій клімату, деградацію органічної речовини ґрунту, погіршення фітосанітарного стану, кризу в продовольчій сфері. Це стає не лише землеробською проблемою, а й соціально-економічною та екологічною.
Тритикале, зокрема озиме, має посісти чільне місце у виробництві як новий важливий компонент у спектрі кормових і продовольчих злаків. Високий потенціал урожайності поєднано з біологічно сприятливим складом білка і високою адаптивністю до умов певного екотопу дозволяють швидко розширювати площі вирощування під цією культурою. Розширення посівних площ тритикале озимого зернового напряму економічно вигідно робити за рахунок тих площ, де пшениця озима дає зерно з низькими хлібопекарськими якостями.
Вирощування тритикале в Україні сприятиме розв’язанню проблеми збалансування зернофуражу за білком і підвищення на цій основі ефективності виробництва продукції тваринництва.
Бур’ян як визначник рівня врожайності
Тритикале, крім високої продуктивності на українських ґрунтах, дає можливість ще й проводити нецілеспрямовану біологічну боротьбу з сегетальною рослинністю — однією з важливих проблем аграрія. Наші дослідження в умовах Лісостепу та перехідної зони Лісостеп-Полісся показали: тритикале озиме дає не лише високу врожайність зерна та зеленої маси, а й дозволяє зменшити забур’яненість для наступних культур, тим самим допомагаючи заощадити кошти на хімічні засоби захисту рослин. Під час проведених у 2008–2012 рр. досліджень установлено, що на посівах середньорослих сортів тритикале озимого вдається повністю пригальмувати розвиток зимуючих бур’янів, істотно зменшити видове різноманіття ярих бур’янів. Окрім того, з’ясовано, що за низької культури землеробства та за умов дефіциту ґрунтової вологи восени й навесні на посівах короткостеблових сортів тритикале озимого важко контролювати чисельність та видове різноманіття бур’янів. У результаті бур’яни визначають рівень урожайності як тритикале озимого, так і наступної культури. Представники сегетальної рослинності, маючи більшу площу живлення, пригнічували розвиток короткостеблових сортів тритикале та пшениці м’якої озимої, формували високий стеблостій і потужну сиру масу. Унаслідок цього до збирання озимих культур деякі представники з родини складноцвіті, лободові, амарантові, тонконогові як за висотою, так і за масою одного екземпляра не поступалися тритикале та пшениці. Показано, що врожайність зерна на посівах короткостеблових сортів тритикале озимого, де не проводили хімічне прополювання, була на 16–22% нижчою, ніж на посівах, де застосовували гербіциди.
Посіви середньорослих сортів тритикале озимого вітчизняної селекції виявилися більш конкурентними щодо бур’янів і визначали не лише їхню чисельність, а й накопичення сухої маси.
З’ясовано, що зростання чисельності бур’янів навесні багато в чому залежить від стану посівів тритикале до та після перезимівлі. Незадовільні умови перезимівлі тритикале озимого через низьку культуру землеробства, несвоєчасне проведення агротехнічних заходів і низькі посівні якості насіння призводять до формування продуктивного фітоценозу бур’янів. У середньому за 2008–2011 рр. в посівах середньорослих сортів тритикале озимого загальна чисельність бур’янів становила 10–80 шт./м², короткостеблових сортів тритикале озимого та пшениці м’якої озимої — 35–48,5 шт./ м² відповідно. Співвідношення багаторічних й однорічних бур’янів за щільністю стеблостою для середньорослих сортів тритикале характеризується такими показниками: 10,4% проти 89,6%, для короткостеблових сортів — 2,9% проти 97,1%.
Взаємодія однорічних і багаторічних бур’янів із тритикале
Нині найпоширенішими серед багаторічних бур’янів є березка польова та пирій кореневищний. Варіювання чисельності останнього залежить від умов року, сорту, умов розвитку посівів тритикале озимого. У наших дослідах показано, що для всіх вибірок тритикале та пирію впродовж усього періоду вегетації зв’язок між показниками сирої маси рослин і відстані розміщення один біля одного істотний (р≤0,05) і слугує доказом наявності між видами конкурентних взаємодій. Зі збільшенням відстані між рослинами тритикале та пирію спостерігалося зростання значення біометричних параметрів рослин конкретної вибірки в 1,5 раза. У результаті міжвидової конкурентної взаємодії втрати за масою для короткостеблових сортів становили 20%, середньорослих — 5,5% максимального можливого.
Варто зазначити, що напруженість конкурентних взаємодій пирію та тритикале зростає впродовж періоду вегетації й сягає свого піку до моменту формування репродуктивної сфери культурного злаку, що пов’язано з ростом, накопиченням пластичних речовин й інтенсивністю споживання ресурсів середовища рослинами пирію. Характер зміни значень відносної швидкості росту рослин тритикале та пирію свідчить про напруженість конкурентних стосунків між ними. Чим різкіша диференціація між рослинами за показниками відносної швидкості росту, тим напруженіші конкурентні стосунки.
Отже, в умовах міжвидової взаємодії між рослинами тритикале та пирію спостерігається закономірність, що свідчить про практично однаковий ріст рослин двох видів. До моменту формування генеративної сфери середня величина відносного темпу росту рослин тритикале та показники висоти становлять 0,42 см/см/тиждень, у рослин пирію цей показник на рівні 0,40 см/см/тиждень.
Однорічні бур’яни в посівах тритикале озимого мають різні життєві форми — зимуючі, ярі ранні, пізні ярі, факультативні. В умовах перехідної зони Лісостеп — Полісся біогрупу зимуючих бур’янів представляють підмаренник чіпкий, латук дикий, фіалка польова, талабан польовий та ін. Переважно вони з’являються восени за ранніх термінів сівби тритикале (до 10 вересня). Однак залежно від зволоження ґрунту й температури повітря може бути й навпаки. Пік розвитку зимуючих бур’янів спостерігається у фазу трубкування середньорослих сортів тритикале озимого, але під час цвітіння чисельність бур’янів істотно зменшується, у разі достигання культурної рослини — інтенсивно знижується через закінчення їхньої вегетації.
Найінтенсивніше розвивається в посівах короткостеблових сортів тритикале озимого березка польова та гірчак березкоподібний, основна маса яких сконцентрована в середньому ярусі культурних посівів. Окрім того, безумовну перевагу порівняно із середньорослими сортами тритикале озимого мають ранні ярі бур’яни — лобода біла, підмаренник чіпкий, які з’являються в І–ІІ декаді травня. До збирання зерна тритикале щільність їх знижується, проте пізні ярі — мишій сизий, щириця звичайна, куряче просо, які розвиваються в нижньому ярусі під час виходу в трубку та колосіння озимої культури, істотно накопичуються в зерновому бункері під час збирання тритикале.
Висновки
Результати досліджень щодо забур’яненості посівів озимих культур за окомірно-кількісною методикою А. І. Мальцева показали, що короткостеблові сорти тритикале озимого за низької культури землеробства, зокрема в роки достатнього вологозабезпечення, зазнають сильного забур’янення. Домінантними бур’янами є зимуючі (25%) і ярі ранні (43%) види, тоді як сучасні вітчизняні середньорослі сорти належали до слабкозабур’янених.
Отже, хліборобську діяльність треба орієнтувати на дешеві й екологічно чисті агротехнічні та біологічні заходи боротьби з бур’янами. Практика багатьох господарств свідчить про можливість високоефективної боротьби з бур’янами без застосування гербіцидів. Вітчизняні середньорослі та середньостиглі сорти тритикале озимого є висококонкурентними щодо бур’янів, пригнічують їхній розвиток на початкових етапах, здатні регулювати не лише чисельність бур’янів, а й рівень накопичення ними сухої маси в1,5–2,5 раза.
Валентин Москалець, канд. с.-г. наук
Тетяна Москалець, канд. біол. наук
Білоцерківський національний аграрний університет
журнал The Ukrainian Farmer, серпень 2014 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал The Ukrainian Farmer з гіперлінком https://agrotimes.ua/journals.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
