Застосування гуматвмісних препаратів і рідких органо-мінеральних добрив має свої правила й нюанси, про що варто знати сільгоспвиробникам.
Застосування регуляторів і стимуляторів росту рослин, бактеріальних препаратів, мiкродобрив, рідких і твердих органо-мінеральних добрив тощо сьогодні є обов’язковою умовою одержання високого врожаю. Асортимент цієї продукції весь час збільшується. Нині «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» містить понад 50 найменувань, із них тільки близько 50% виготовляють вітчизняні виробники. Скільки взагалі препаратів, добрив, сумішей тощо пропонують агровиробникам — важко порахувати. Натомість нерідко буває так, що позитивного результату від застосування такої продукції немає. Ба більше, можна отримати й негативний ефект, оскільки якість препаратів, що є на ринку України, не завжди відповідає встановленим для цієї продукції вимогам.
Це відбувається з двох причин. По-перше, якість продукції виробник в основному контролює на етапі державних випробувань і реєстрації, хоча в технічних умовах чітко зазначено, як і коли необхідно проводити контроль (якщо виробник хоче, щоб його продукція мала попит на ринку, він робитиме це вчасно). По-друге, якість продукції необхідно перевіряти в атестованих лабораторіях за відповідною галуззю атестації.
Ці питання э дуже важливими, бо від фактичного вмісту (а не розрахункового або ще якогось) діючої речовини залежить нормування внесення препарату (добрива). Особливо й дуже важливо це пам’ятати, коли треба робити позакореневу обробку рослин, що вегетують (унесення підвищених доз призведе до негативного ефекту, низьких — не дасть жодного). До речі, на готових добривах, які є на ринку України, показник діючої речовини трактується по-різному: уміст органічної речовини, гуматів, солей гумінових кислот тощо.
Ефективність гуматів
Гумінові препарати з боку їхнього хімічного складу умовно поділено на чотири групи:
Результати досліджень у різних ґрунтово-кліматичних зонах України свідчать про неоднакову ефективність гуматів. Так, у Поліссі вона є вищою, у центральному Степу знижується і знову підвищується на Півдні. В умовах посушливого клімату застосування гумінових добрив сприяє підвищенню стійкості сільськогосподарських культур до повітряної та ґрунтової посухи, що позитивно впливає на врожайність.
Деякі дослідники кажуть про специфічну видову та сортову чутливість рослин до гумінових препаратів, інші обґрунтовують необхідність застосування гуматів як комплексоутворювачів для зв’язування важких металів у ґрунті, щоб знизити рівень їх накопичення в сільськогосподарській продукції. Установлено, що внесення в ґрунт гумату в дозі 0,5–5 т/га зменшує надходження радіоактивного цезію в рослини на 30–43%. Унесення гуматів допомагає уникнути шкідливої дії пестицидів, пришвидшує синтез нуклеїнових кислот і білка, що сприяє зниженню токсикозів у рослин ячменю під час обробки гексахлораном.
Серед ефектів, які спостерігають на рослинах після застосування гуматів, це: пришвидшення росту клітин, більша наповненість їх протоплазмою, яка містить більше ядер і хлоропластів, що дає підстави рекомендувати оброблення насіння розчинами гуматів. Ураховуючи значний їх вплив на ріст коренів порівняно з вегетативною масою, запропоновано групи рослин за чуйністю на гуматні добрива:
Наукові дослідження минулих років і наш багаторічний досвід роботи у цьому напрямі показує, що під час застосування гуматвмісних препаратів і рідких органо-мінеральних добрив необхідно диференціювати дози їх унесення залежно від фаз розвитку рослин. Тобто чим менша листкова поверхня, тим більша концентрація препарату (добрива) за діючою речовиною. Наприклад, передпосівна обробка насіння — 0,1%, обробка рослин на ранніх фазах їх розвитку — 0,01%, обробка рослин на пізніх фазах — 0,001% за діючою речовиною (комерційні структури цього принципу не дотримуються через зрозумілі причини).
Необхідно звернути увагу на ще один аспект, який можна бачити в рекламі цієї продукції: у разі спільного застосування гуматів із засобами захисту рослин і протруйниками насіння виробники рекомендують зменшувати дози дорогих препаратів (економити кошти). Однак про жодне зменшення доз унесення не може йти мови, у баковій суміші має бути рекомендована кількість препарату за діючою речовиною! Економія може полягати в тому, що за один технологічний прийом вносять кілька препаратів; окрім того, гумати знижують стрес для рослин від застосування пестицидів.
Стимулятори росту
Дослідження щодо визначення ефективності дії гуматвмісних стимуляторів росту на врожайність сільськогосподарських культур проведено на чорноземах і дерново-підзолистих ґрунтах у дослідних господарствах ННЦ «ІҐА імені О.Н. Соколовського», Сумського ІАПВ й Інституту сільського господарства Полісся (таблиця). Приріст урожаю картоплі від застосування оброблення бульб 0,1%-м розчином гуматвмісного стимулятора становить 3,1 т/га, у разі оброблення бульб та рослин — 10,5 т/га.
Кукурудза позитивно реагувала на позакореневе оброблення на початку вегетації 0,01%-м розчином стимулятора, збільшуючи врожай зерна на 0,9 т/га.
Таблиця. Приріст урожаю сільськогосподарських культур після позакореневого підживлення гуматвмісними стимуляторами росту, т/га
|
Оброблення рослин, що вегетують |
Ячмінь |
Соняшник |
Кормові буряки |
|
0,01%-м розчином на початку вегетації |
0,13 |
0,11 |
2,7 |
|
0,001%-м розчином на початку вегетації |
0,24 |
0,21 |
3,2 |
|
0,01%-м розчином на початку вегетації та 0,001%-м розчином у фазу цвітіння |
0,57 |
0,34 |
7,3 |
|
0,001%-м розчином на початку вегетації та 0,001%-м розчином у фазу цвітіння |
0,51 |
0,42 |
6,4 |
Крім того, застосування позакореневої обробки гуматвмісним стимулятором росту сприяє поліпшенню показників якості вирощеної продукції, збільшуючи вміст білка в зерні кукурудзи, олії в насінні соняшнику, крохмалю, сухої речовини та вітаміну С у бульбах картоплі.
Рідкі органо-мінеральні добрива
У польових дослідах на чорноземі типовому важкосуглинковому встановлено високу ростостимулювальну дію рідких органо-мінеральних добрив (ОМД) на врожайність зеленої маси кукурудзи, зерна ячменю та пшениці ярої. Позакореневе оброблення рідкими ОМД підвищило врожайність зеленої маси кукурудзи на 2,5 т/га (урожайність на контролі — 20,5 т/га), зерна ячменю — на 3,5 т/га (урожайність на контролі — 1,47 т/га), зерна пшениці ярої — на 5,7 т/га (урожайність на контролі — 1,79 т/га).
За результатами польових дослідів, проведених у різних ґрунтово-кліматичних умовах під час вирощування зернових (пшениця яра, кукурудза на зерно, овес, ячмінь), кормових (кукурудза на зелений корм, буряки кормові, горохо-вівсяна суміш), олійних (соняшник), картоплі встановлено, що позакореневе підживлення рослин гуматвмісними стимуляторами росту й рідкими ОМД сприяють підвищенню врожайності культур. Зазначимо, що при цьому підвищується винос рослинами поживних речовин із ґрунту, особливо мінеральних форм азоту. Найбільший ефект забезпечує дворазове оброблення. Застосування стимуляторів разом із засобами захисту рослин забезпечує надійний захист від шкідників, не знижуючи приріст урожаю.
Під час застосування стимуляторів потрібно диференціювати дози їх внесення, тобто чим більша листкова поверхня, тим менша концентрація препарату за діючою речовиною (0,1%-й розчин — обробка насіння, 0,01%-й розчин — обробка рослин у ранні фази розвитку, 0,001%-й розчин — обробка рослин у пізні фази).
Крім того, варто сказати про технологічний аспект під час застосування гуматвмісних препаратів і добрив, про який виробники часто не вказують в інструкціях. Специфіка цієї продукції полягає в тому, що обробку рослин, які вегетують, необхідно проводити за хмарної погоди без опадів і туману або після 18:00.
Таким чином, виробництво й застосування якісних гуматвмісних препаратів й органо-мінеральних добрив на їх основі є доцільним і економічно вигідним. Для уникнення негативних відгуків аграріїв розробку та впровадження виробничих технологій слід проводити на науковій основі (контроль якості вихідної сировини та готової продукції, нормування внесення за фазами розвитку рослин, насичення гуматів макро- та мікроелементами тощо).
Необхідність випробувань і державної реєстрації нової продукції навіть не обговорюється.
Євген Скрильник, завідувач лабораторії органічних добрив і гумусу, д-р с.-г. наук
Анжела Кутова, наук. співроб., канд. с.-г. наук
ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського»
журнал The Ukrainian Farmer, березень 2014 року
The Ukrainian Farmer
