Про способи підтримки імунітету корів, засоби лікування та профілактики хвороб розповів головний лікар ветеринарної медицини ТОВ «Крок-УкрЗалізБуд» Олександр Слатвінський.
О лександре Михайловичу, важається, що високопродуктивні корови мають низькі захисні сили й імунний статус, а також схильні до різного роду стрес-факторів. Розкажіть, будь-ласка, як вам удається підтримувати імунний статус ваших підопічних?
– Формування та підтримка імунітету корів — це комплекс заходів, які слід проводити починаючи від народження телят. Телята з’являються на світ без власного сформованого імунітету, а отримати його можуть від матері з молозивом, яке містить велику кількість імуноглобулінів, білків, вітамінів, мікро- та макроелементів, ферментів тощо. Імунітет теляти повністю залежить від стану матері, якості одержуваного молозива та умов, у яких утримуватиметься новонароджене теля. Слід зазначити, що в перші години після отелення молозиво корови має найбільшу кількість імуноглобулінів, а епітелій кишечнику телят ще не сформований, через що здатний їх усмоктувати в достатній кількості (із часом проникнення антитіл зменшується). Тому від того, як швидко телята отримають першу порцію молозива, залежатиме їх імунний стан. Останній термін першого випоювання має становити максимум три години після отелення, а кількість випоєного молозива не має бути меншою за 5% маси теляти. Протягом доби слід робити випоювання телят 3-4 рази.
Якість молозива, його склад залежать від правильності підготовки корови до сухостійного періоду, отелення й наступної лактації. Чим довше до отелення корову доїти, тим нижчої якості буде молозиво.
Бажано, щоб сухостійний період у корів тривав щонайменше два місяці. За цей час вони відновлять сили після лактації та накопичать необхідні для розвитку плода поживні речовини. Коровам на сухостої у перший період після отелення та в період лактації для підтримки життєдіяльності обов’язково даємо вітамінно-мінеральну добавку на основі патоки. Цей препарат дуже корисний для нормального розвитку плода. Імунна, нервова та гормональна системи корів взаємопов’язані між собою, тому збій в одній із них призводить до зниження продуктивності тварин і проблем із відтворювальною та іншими функціями організму. Для підтримки імунного статусу слід своєчасно проводити профілактику інфекційних хвороб, ретельно формувати раціони, додавати в корм вітаміни та мінеральні суміші.
Як на вашому підприємстві проводять профілактику інфекційних хвороб та підтримують стабільність епізоотичної ситуації?
– Насамперед із метою утримання спалахів інфекційних хвороб й обмеження використання антибіотиків, проводимо вакцинацію худоби. Вакцинопрофілактику спрямовано на вироблення у корів імунітету проти тих чи інших хвороб. Схема вакцинації для кожного господарства специфічна й залежить від епізоотології. Ми вакцинуємо худобу від найпоширеніших хвороб, таких як інфекційний ринотрахеїт, вірусна діарея, вірусна синтенціальна інфекція, парагрип 3, лептоспіроз, сибірка, колібактеріоз тощо. Вакцинопрофілактику проводимо за стандартними схемами, рекомендованими компаніями — виробниками вакцин.
Наступним важливим етапом для попередження розповсюдження інфекцій є дотримання санітарно-гігієнічних вимог і проведення заходів дезінфекції. Поточну дезінфекцію в телятниках, корівниках, стійлах проводимо щотижня. Спочатку робимо механічну чистку, потім у присутності тварин задуваємо спеціальною пушкою дезінфікуючий порошок, який підсушує поверхню, вбиває бактерії, віруси, грибки, а також поліпшує здоров’я худоби. Порожні приміщення обробляємо вапняком і каустичною содою (улітку, коли є можливість вигнати худобу в загін).
На виході з доїльного залу ставимо коровам ванни для копит: спочатку промивну, а за нею — із дезінфікуючим 10%-вим розчином мідного купоросу або формаліну. Кожних 10 днів розчини чергуємо: спочатку ставимо у ванни розчин мідного купоросу, який виступає як протигрибковий засіб, через декаду замінюємо його на формалін, що має протибактеріальний ефект.
Важливо також проводити дезінсекцію приміщень. У весняно-літній період актуальною проблемою є ектопаразити, особливо мухи та комарі. Для знешкодження комах використовуємо хімічні методи, які нині є найефективнішими та відносно недорогими. Для захисту поголів’я від мух застосовуємо препарати «Агіта» і «Флайбайт». Наносимо їх щіточкою на м’ясця, що приваблюють мух (вікна, перегородки, труби) таким чином, щоб худоба не могла дістати. Самих корів один раз на квартал обробляємо препаратом «Байофлай Пур-Он» у кількості 10 мл на тварину. Цей препарат подобається тим, що не має каренції на молоко. Методом обприскування обробляємо телят від кровосисних комах препаратами «Себацил», «Бутокс», «Дельтаметрин» тощо.
Чи часто доводиться вибраковувати корів? Які у вашому господарстві найчастіші причини вибракування?
– Уважаю, що ми маємо невеликий відсоток вибракування — зазвичай він не перевищує 5%. Найчастіше втрати поголів’я трапляються через травматизм корів і гепатодистрофію (що, як правило, виникає через неякісний корм).
Проте основною проблемою на сьогоднішні є травматизм тварин. Слизька підлога призводить до падіння корів, переломів кінцівок. Тому для профілактики травматизму дуже важливо вкривати підлогу спеціальною м’якою гумою. Вона має лежати хоча б на переходах — там, де корова заходить у накопичувач перед доїнням і на виході, коли вона виходить у секцію. Через непокриту бетонну підлогу корови зчісують роговий шар копит до м’яких тканин, що призводить до кульгавості, відповідно до зменшення продуктивності й надоїв. У запущених випадках такі корови вибраковуємо.
Копита коровам розчищаємо раз на рік — користуємося послугами виїзної бригади спеціалістів із розчищення копит. На сьогодні проблем із копитами у корів немає — деформації та виразки майже не зустрічаються. Найчастіше виразки мають грибковий характер, але наше господарство епізоотично благополучне до грибкових захворювань. На все стадо зустрічається одна, максимум — дві корови з виразкою. Лікувати краще всього березовим дьогтем. Це старий і дуже ефективний метод. Рану спочатку підсушують спеціальною присипкою, потім накладають пов’язку з березовим дьогтем, яку змінюють один раз на п’ять днів.
Щоб зменшити відсоток вибракування корів через гепатодистрофію, ретельно контролюємо якість корму, вводимо адсорбенти мікотоксинів.
Також причиною вибракування можуть бути невиліковні мастити, але такі випадки зустрічаються не часто. На мастит у нас хворіє не більше 1% корів.
Як вам удається уникати цієї проблеми? Що робите для профілактики та лікування маститів?
– Мастити можуть наносити суттєву шкоду молочному господарству. Під час хвороби у корів погіршується якість молока, зменшуються добові надої, молоко з уражених частин вимені доводиться утилізувати.
Субклінічну та клінічну форми маститів лікуємо. Використовуємо в основному протизапальні засоби. Наприклад, «Айніл» — дорогий, але якісний препарат, однієї-двох ін’єкцій якого для лікування маститу вистачає. Обов’язково застосовуємо препарати, які мають малу каренцію. Тому що антибактеріальні препарати відкладаються в тканинах організму й виводяться з нього тривалий час.
Суттєво зменшився відсоток корів із маститом у стаді після того, як почали з профілактичною метою використовувати спеціальні консерванти. Після обробки таким препаратом дійок вимені після доїння утворюється тонка захисна плівка, яка запобігає проникненню бактерій у канал дійки (в основному мастити викликають стрептококи, стафілококи, грибки). На сьогодні ми використовуємо препарат на основі гліцерину та йоду, найближчим часом плануємо спробувати консервант на основі хлоргексидину. Він хоч трохи дорожчий, та за відгуками спеціалістів, якісніший і не такий «пекучий», як препарат на основі йоду.
Для профілактики маститів у сухостійний період уводимо корові перед запуском внутріцистернально суспензію (куди включено антибіотик пролонгованої дії на 28 днів). Один раз на 10 днів досліджуємо дійне стадо на субклінічну форму маститу.
Найбільший ризик захворюваності припадає на перший місяць після отелення. У цей період у тварин спостерігається гострий серозний або катаральний мастит, який часто може ускладнюватись післяпологовим ендометритом. Тому особливо ретельно ми доглядаємо тварин після отелення.
Розкажіть, будь-ласка, детальніше про менеджмент післяотельного періоду. Чи є у ТОВ «Крок-УкрЗалізБуд» особливі секрети догляду за коровами у цей час?
– Основна наша задача у післяотельний період — швидко відновити сили та здоров’я корови. Після отелення кілька годин породіллю не чіпаємо — даємо їй час відпочити. Потім проводимо дезінфекцію родових шляхів, за потреби вводимо протизапальні препарати (якщо є набряк вимені чи виявлено інші запальні процеси). Постійно проводимо термометрію. Якщо температура підвищується — даємо антибіотики. Особливу увагу приділяємо пологовому приміщенню — стежимо за його чистотою, вчасно та ретельно дезінфікуємо.
Для профілактики післяполового ендометриту та парезу даємо коровам вітамінно-мінеральні премікси, ін’єкційні вітаміни, проводимо внутрішньоматкову обробку піноутворюючим препаратом, антибіотиками широкого спектра дії. Для відновлення тонусу матки вводимо окситоцин або прозерин (із 5-го дня після отелення).
Для відновлення енергії та поповнення сили деякі фахівці рекомендують після отелення заливати коровам до 40 л розчину води з пропіленгліколем. Це ефективна профілактика зміщення сичуга, яке трапляється через різку втрату коровою ваги в процесі народження теляти (до 70 кг). Але така процедура потребує необхідного обладнання, тому поки що її не застосовуємо.
Осіменяємо корів у третю охоту. Таким чином даємо тварині час відновитися й набратися сил. Якщо корови не приходять у третю охоту, застосовуємо схему синхронізації. Уводимо естрофан, вітаміни, катозал, сурфагон для запуску яєчників. Із метою профілактики затримки розвитку ембріона та ембріональної смертності робимо на 7-й день після осіменіння ін’єкцію прогестерону 2,5% у кількості 2 мл. Але варто уникати постійного використання гормональних препаратів, бо організм швидко звикає до них і в подальшому вже самостійно не справляється.
Якщо корова не осіменяється, проводимо її лікування (у разі запалень в основному антибіотиками тетрациклінового ряду). Неплідність також може бути через кісти, спайки, виразки, пухлини. Загалом проблеми з відтворенням у нас не часті, а відсоток запліднення становить 50–60%.
Вікторія Дичаковська
журнал “The Ukrainian Farmer” червень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “The Ukrainian Farmer” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines . Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .
The Ukrainian Farmer
