росія атакує усі експортні маршрути
росія одночасно атакує морські порти, цивільні судна, залізницю та прикордонну інфраструктуру. Фактично — всі основні маршрути, якими Україна забезпечує експорт, імпорт, пасажирські та вантажні перевезення.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України за результатами брифінгу для керівників іноземних дипломатичних місій та очільників представництв міжнародних організацій.
Особливо складна ситуація на морі. З 22 липня через систематичні атаки фактично зупинилося судноплавство через порти Великої Одеси. Лише у 2026 році зафіксовано 198 атак на портову інфраструктуру, 95 — на судна в портах та 69 — у морському коридорі. За один місяць росія атакувала 28 цивільних торговельних суден у портах Великої Одеси та поблизу узбережжя.
Під постійними ударами й залізниця. Від початку повномасштабного вторгнення зафіксовано 6 125 атак на залізничну інфраструктуру, понад 1,5 тисячі — цього року. Пошкоджено 509 локомотивів та 249 вагонів. Попри це Укрзалізниця продовжує пасажирські та вантажні перевезення.
За останній тиждень росія чотири рази атакувала пункти пропуску на півдні України. На кордоні з Молдовою пошкоджено «Виноградівка — Вулканешти», повністю зруйновано інфраструктуру «Табаки — Мирне», атаковано сервісну зону біля «Рені — Джюрджюлешть», де постраждали вантажівки, зокрема іноземних перевізників. На кордоні з Румунією під удар потрапив пункт пропуску «Орлівка — Ісакча».
Окремо Україна звернулися до партнерів щодо передачі локомотивів для підтримки безперервної роботи залізниці. Роботу пунктів пропуску після атак відновлювали в аварійному режимі протягом 24–48 годин. Зараз маємо заздалегідь формувати резерв мобільної інфраструктури та обладнання, який можна одразу розгортати на місці пошкоджень. Паралельно працюємо із сусідніми державами над використанням інфраструктури суміжної сторони та швидким перенаправленням транспортних потоків.
Крім того, профільний міністр Микола Калашник закликав партнерів долучатися до новоутвореного Фонду підтримки транспорту, який адмініструється Литвою. Це механізм, через який держави-партнери можуть спрямовувати внески на конкретні потреби транспортної галузі — від обладнання та мобільної інфраструктури до підтримки відновлення і стійкості транспортної системи. Для нас важливо мати ресурс, який дозволяє оперативно закривати визначені потреби там, де вони виникають через атаки.
«російські удари по українській логістиці вже мають прямий вплив за межами України. Це іноземні судна в наших портах, іноземні перевізники на пунктах пропуску, вантажі, що йдуть європейськими маршрутами, та український аграрний експорт до понад 55 країн світу.
Тому з партнерами працюємо одночасно над відновленням пошкодженого, резервом обладнання та інфраструктури, підтримкою залізниці й альтернативними рішеннями для збереження транспортного сполучення», – зазначив Микола Калашник.