Жнива у посуху: врожайність зернових відчутно знизилася
Жнива 2026 року стали серйозним випробуванням для всієї аграрної галузі України через аномальну посуху. Тривалий дефіцит опадів, висока температура та пересушений ґрунт вплинули і на врожайність зернових культур, і на обсяг рослинної маси.
За нашими спостереженнями, від моменту танення снігу до початку жнив на полях випало близько 60 мм опадів. За інформацією Українського гідрометеорологічного центру, у червні в окремих районах Рівненщини кількість опадів становила лише 20-30% місячної кліматичної норми.
Брак вологи найбільше позначився на посівах озимого ячменю та пшениці. Сівбу частини зернових провели пізніше від запланованого, оскільки через затяжні осінні дощі довше збирали попередні культури, кукурудзу на зерно та силос. На строки польових робіт також вплинув дефіцит робітників, зокрема механізаторів.
Унаслідок цього частина посівів увійшла в зиму у фазі двох-трьох листків і не встигла достатньо розкущитися. Навесні рослини мали слабший старт, а тривалий період без достатніх опадів посилив вплив пізньої сівби.
Навесні команда «Сімейних молочних ферм» двічі підживлювала аміачною селітрою: по мерзлоталому ґрунту та під час виходу рослин у трубку. Проте тривалий період без дощів суттєво обмежив потенціал культур.
Нині жнива проходять значно складніше, ніж торік. Ми фіксуємо помітне падіння врожайності зернових ‒ приблизно у півтора раза.
Ще суттєвіше погодні умови позначилися на обсягах соломи. Комбайни працюють повільніше, жатки опускаємо майже до самої землі, контролюємо вологість зерна в кожному бункері. Агрономи й комбайнери роблять усе можливе, щоб у цих умовах отримати максимум.
Адже для «Сімейних молочних ферм» солома ‒ не просто побічна продукція рослинництва. Її використовують як підстилку у тваринницьких приміщеннях, тому обсяг заготівлі безпосередньо впливає на щоденну роботу ферм.
Команда продовжує жнива, постійно контролює вологість зерна та коригує темпи роботи техніки залежно від стану посівів. Попри спеку та складні польові умови, головне завдання залишається незмінним: максимально ефективно використати наявний урожай і забезпечити стабільну роботу всіх напрямів господарства.