Агрономія

Ріпак вибагливіший до фосфорного живлення, ніж зернові культури: як попередити дефіцит

Ріпак вибагливіший до фосфорного живлення, ніж зернові культури: як попередити дефіцит

Ріпак вибагливіший до фосфорного живлення, ніж зернові культури. Дефіцит фосфору насамперед впливає на вуглеводний і білковий обміни. Рослина прагне компенсувати його брак мобілізацією органічно зв’язаного в ґрунті фосфору з допомогою фосфатази. Тож дефіцит фосфору з’являється на пізніших стадіях, що позначається на продуктивності культури.

Про це у статті «Макроживлення для ріпаку» у журналі The Ukrainian Farmer пише Григорій Господаренко, доктор сільськогосподарських наук, професор Уманського національного університету.

За дефіциту фосфору листки набувають червоного забарвлення, що проявляється в місцях прикріплення черешків, і втрачають блиск. За ураження морозом краї листків набувають фіолетового забарвлення – верхні листки сильніше потерпають від морозу.

Надалі в процесі росту черешки листків і пагони лишаються тонкими. Нижні листки передчасно обпадають, а решта набуває забарвлення від помаранчевого до червоного.

За дефіциту фосфору ріст рослин ріпаку гальмується. У стадії розетки прихований дефіцит фосфору гальмує утворення крохмалю, що збільшує вміст глюкози в рослині та спричиняє утворення антоціану й проявляється в червоному забарвленні. Типовою ознакою браку фосфору на початку вегетації є формування пряміших рослин, а також пізнішого стеблування.

Восени ріпак поглинає 30% фосфору загального засвоєння або від 25 до 40 кг/га Р2 О5. Найінтенсивніше ріпак поглинає його в період від початку стеблування до середини цвітіння (2–3 кг/га Р2 О5 на добу).

З листкового підживлення рослини можуть взяти всього до 5 кг/га Р2 О5, що відповідає 4–5-добовій потребі. У молодих, повністю сформованих листках уміст фосфору між стадіями розетки й цвітіння не має бути нижчим за 1,1% Р2 О5 на суху речовину.

Фосфорні добрива сприяють формуванню добре розвиненої кореневої системи й оптимальної розетки ріпаку, кращому засвоєнню азоту з ґрунту й добрив, підвищують стійкість рослин до морозів, зменшують ризик вилягання посівів, пришвидшують достигання, підвищують насіннєву продуктивність.

Коренева система ріпаку здатна мобілізувати фосфор із важкорозчинних сполук ґрунту, тому під нього можна застосовувати всі форми фосфорних добрив.

Раніше ми писали, як забезпечити оптимальні умови для отримання високого врожаю ріпаку.