Потепління клімату зумовлює розширення ареалу клопа шкідливої черпашки

Клоп шкідлива черепашка кілька останніх століть є найхарактернішим представником шкідливої ентомофауни не лише в посівах пшениць, а й інших зернових культур, віддаючи перевагу посушливим і помірним регіонам України. Зі свого боку потепління клімату сприяє поступовому розширенню його ареалу та розповсюдженню на нові території.

Про це у своїй статті «Шкідник у депресії» в журналі The Ukrainian Farmer пише Андрій Федоренко, кандидат сільськогосподарських наук Інститут захисту рослин НААН.

За показниками чисельності та шкідливості клопа шкідливої черепашки в Україні виділяють три зони:

• 1 – масового розмноження і постійної шкідливості (південний і централь ний Степ);
• 2 – періодичного масового розмноження та високої шкідливості (північний Степ);
• 3 – періодичної підвищеної чисельності й шкідливості (центральний та південно-східний Лісостеп).

У південному Степу України для розмноження клопа черепашки сприятливими є погодні умови періоду вегетації, достатня забезпеченість кормовими ресурсами (великі площі під озимою пшеницею й іншими зерновими) та наявністю місць зимівлі.

У центральному та південно-східному Лісостепу розмноження шкідника може стримуватися недостатньою кількістю тепла у весняно-літній період, у результаті чого в цих регіонах встигає окрилитися та закінчити живлення тільки незначна частина популяції (переважно, що відродилася з яєць ранніх строків відкладання).

Шкідник живиться на посівах зернових колосових із перших днів своєї появи на полях і аж до відльоту на зимівлю. Зазначають три основних періоди його шкідливості:

• І – навесні, пошкодження клопами (імаго), що перезимували, у фази вихід Просторове розподілення клопа шкідливої черепашки на території України у 1998–2006 рр., за коефіцієнтом заселення, % в трубку – початок колосіння на озимині, та сходи – кущення на ярині;
• ІІ – пошкодження личинками молодших віків у фази цвітіння й формування зерна;
• ІІІ – влітку, коли шкодять як личинки старших віків, так і молоді імаго, починаючи з фази молочної стиглості зерна аж до збирання врожаю.

Останній період є найнебезпечнішим, адже шкідливість черепашки проявляється насамперед у зниженні якості зерна – навіть незначних пошкоджень (2-3%) цілком достатньо, щоб істотно погіршилися технологічні та хлібопекарські якості.

Загалом популяція перебуває на полях зернових культур близько чотирьох місяців: з другої декади квітня до другої декади серпня. У цей період тут послідовно представлено всі стадії розвитку (імаго, що перезимувало, яйце, личинка й імаго нового покоління).

Нагадаємо, наразі клоп шкідлива черепашка продовжує пошкоджувати посіви зернових культур.