Які сидеральні сумішки найпродуктивніші, – досладження
Для виявлення продуктивності покривних сидеральних культур на Ерастівській дослідній станції ДУ Інститут зернових культур НААН дослідження проводили з визначення сухої речовини хрестоцвітих рослин та їх поєднання в сумішках із бобовими, пише журнал The Ukrainian Farmer.
У результаті проведених досліджень установлено, що найефективнішим і найдоцільнішим для широкого впровадження у виробництво є посіви редьки олійної не лише в чистому вигляді, а також і в сумішці з викою ярою (таблиця).

Загалом рівень продуктивності сидеральних культур значною мірою залежить від формування величини врожаю зеленої маси. Що більше зеленої маси буде загорнуто в ґрунт, то позитивніший вплив матимуть наступні культури сівозміни.
Після загортання зеленої маси редьки олійної в ґрунт і кореневих решток надходило 5,48 т/га органічної сухої маси, що еквівалентно внесенню 29 т/га гною.
За всі роки досліджень максимальний урожай сидеральної маси і кореневих решток сформувався у варіантах поєднання редьки олійної та вики ярої, що забезпечило надходження в ґрунт 6,88 т/га сухої речовини. Ця кількість еквівалентно відповідала 34 т/га підстилковому гноєві й наближалась до рекомендованих норм унесення органічних добрив для зони північного Степу.
Технологія післяжнивної сидерації зумовлює ґрунтозахисну, удобрювальну та фітосанітарну роль, що забезпечує одержання доброго врожаю наступних культур сівозміни кукурудзи або соняшнику на рівні з варіантом унесення мінеральних добрив N30 Р30 К30.
Таким чином, застосування сидеральних культур із сумішок із кількох компонентів редьки олійної та вики виявився найпродуктивнішим щодо надходження органічної маси. Систематичне заорювання зелених добрив у сівозміні в кількості 25–30 т/га забезпечує ефект, що рівноцінний унесенню 30 т/га гною.
Післяжнивну технологію вирощування сидеральних культур рекомендовано для широкого впровадження в господарствах різних форм власності степової зони.
Нагадаємо, сидерати покращують родючість ґрунту й запобігають ерозії.