Сьогодні головне завдання для виробників індичатини — утриматися на ринку, зберегти кадри та відповідний досвід

На сьогодні ринок індичатини перенасичений, і на те є кілька причин. По-перше, відбулося збільшення виробництва м’яса індички приблизно на 30%. По-друге, ми втратили деякі ринки збуту, зокрема Крим і частину Донбасу. Ця втрата стала відчутною, адже зазначені регіони три роки тому споживали велику кількість м’яса індички, на рівні 6–7 тисяч тонн на рік. Проблема в тому, що в Україні споживання індичатини поки не збільшується. М’ясо індички в нашій країні використовують більше як делікатес, а не щоденну їжу. До того ж зменшення купівельної спроможності населення та інфляція призвели до того, що люди віддають перевагу найдешевшому виду м’яса — курятині.

Протягом останнього року в Україні відбулося істотне збідніння населення, що зокрема вплинуло на зміну споживчих пріоритетів щодо асортименту індичої продукції. Наразі хороший попит спостерігаємо на дешеві позиції, які минулого літа погано продавалися, причому ціна на ці позиції була на 25–30% нижчою за теперішню. Сюди можуть належати голови, лапи, крило, третю фалангу крила, супові та бульйонні набори. Найважче нині продати дорогі позиції, такі як філе й стегно, хоча оптова ціна на них стала нижчою на 15–18% проти ціни минулого літа.

Склад гравців ринку доволі стабільний. За останній час з’явився один відносно новий виробник індичатини, який постійно збиває ціну, не маючи стабільних ринків збуту. Жоден великий гравець із ринку не пішов. Дрібні господарства з’являються, як і раніше, сезонно, під Новий рік і на Великдень.

Собівартість виробництва індичої продукції поступово збільшується. До того ж за новими правилами ми маємо сплачувати в бюджет ПДВ, який багато років держава залишала аграріям, що давало хороший стимул для розвитку агросектору.

Оптові ціни на індичатину протягом останніх дев’яти місяців знижуються і зараз майже дорівнюють собівартості. Більшість виробників індичатини працює або без прибутку, або зі збитками, у зв’язку з чим намічається тенденція до скорочення обсягів виробництва.

На жаль, поки що немає активного експорту цієї продукції, хоча деякі виробники активно шукають покупців за кордоном. Для нас експорт буде перспективним, якщо ми зможемо продавати за кордон не менше як 45–50% виробленого м’яса.

Чи вигідно виробляти індичатину в Україні? Треба розуміти, що це капіталомісткий бізнес із низькою рентабельністю, який не дає швидкої віддачі коштів, він також має багато ризиків, які не завжди можна передбачити. В українських реаліях перспективи для виробників індичатини виглядають похмурими, шансів вийти на експорт мало. Тому головне завдання для нас сьогодні — це втриматися на ринку, зберегти кадри та відповідний досвід.

Ціна на продукцію птахівництва буде залежати від купівельної спроможності населення, рівня інфляції, курсу національної валюти, обсягів експорту та виробництва. На сьогодні галузь особливо гостро відчуває значний спад внутрішнього попиту, передусім через низьку купівельну спроможність населення. Різкого подорожчання м’яса птиці не очікується, лише в межах показників інфляції.

Цінова політика на яєчному ринку значною мірою буде визначатися відновленням та подальшим збільшенням експортних постачань, що дозволить зменшити внутрішню пропозицію та підняти виробникам ціни, які хоча б мінімально забезпечать рентабельність виробництва яєць.