Агромаркет

Надходження восени на ринок великої кількості продукції вплине на цінову кон’юнктуру

Осінні баталії

Осінні баталії

  Надходження восени на ринок великої кількості продукції вплине на цінову кон’юнктуру.  

Початок осені позначиться активізацією на основних ринках агропродукції. Затримання збиральної кампанії й брак пропозиції розігріли ціни на старті сезону, і вартість деяких культур має тенденцію до підвищення. 

Пшеничні гірки 

Нинішнього сезону врожай пшениці становитиме близько 22 млн тонн, з них 17–17,5 млн тонн може попрямувати за кордон. Це майже ідентичні показники, як порівняти з минулим сезоном. Станом на 22 серпня експорт пшениці перевищив 2 млн тонн, відстаючи від торішніх показників на трошки менше як 1 млн тонн. 

Зменшення пропозиції пшениці на ринку в липні-серпні внаслідок затримання жнив змусила трейдерів, які мали короткі позиції, підвищувати ціни на початку сезону до 235 дол./т за продовольчу й до 228 дол./т за фураж. Збільшення пропозиції фуражної пшениці із Заходу України вирівняло баланси. Тож на сьогодні фуражна пшениця торгується на рівні 208–210 дол./т, а продовольча з умістом білка 11,5% — 230 дол./т. 

Євросоюз очікувано зменшує імпорт пшениці, скоротивши його на 58% проти минулого року. Водночас експорт європейської пшениці також знизився майже на 50% проти попереднього періоду. Це означає, що ринок ЄС врівноважився й нині зосередився на внутрішньому споживанні. 

І хоч українська пшениця матиме менший попит на європейському ринку, зменшення експортних відвантажень з ЄС звільняє місце для нашого збіжжя на традиційних для Європи ринках: Північної Африки та Близького Сходу. 

В останні роки основні імпортери внаслідок обмежених фінансових ресурсів купують пшеницю з коліс. Тож через незначну пропозицію з боку України, рф та ЄС у серпні — на початку вересня не відбулося формування традиційного цінового дна за сезон, після якого зазвичай відбувається підвищення до груднялютого. 

Основним драйвером ціноутворення восени стане активність нашого ворожого сусіда, який зберігає лідерство на світовому ринку, зокрема шляхом демпінгу. 

Унаслідок затримання жнив у липні та першій половині серпня рф відвантажила за кордон усього 3,5 млн тонн пшениці. Ураховуючи прогнозований річний експорт на рівні 42 млн тонн, росія восени вийде на ринок зі значно більшими обсягами, що може спричинити тиск і падіння цін. 

Тож можливо, що оптимально можна буде реалізувати продукцію у вересні — до моменту, коли активна пропозиція з боку рф наздоганятиме нас. 

Кукурудзяний тиск 

Темпи експорту кукурудзи старого врожаю суттєво зменшились і становили в серпні понад 200 тис. тонн — удвічі менше, ніж торік. Скороченню експорту сприяло збільшення на 700–900 тис. тонн внутрішнього споживання зернової внаслідок збільшення тваринницького сегмента й внутрішньої переробки, яка щороку заганятиме ринок у пастку недооцінених або, навпаки, переоцінених балансів і пропозицій. 

Тож відсутність пропозиції призвела до того, що кукурудза з поставкою в серпні в напрямку портів Чорного моря торгується майже на 50 дол. вище, ніж ціна нового врожаю, й становить 250 дол./т. 

Серпневий звіт USDA продемонстрував найнеочікуваніші для ринку прогнози щодо врожаю кукурудзи в США — на рівні 425 млн тонн. 

Однак загалом співвідношення запасів залишків до споживання зернової у світовому балансі є найнижчим за останні 12 років. Зокрема, у Європі прогнозують зниження виробництва кукурудзи до 57 млн тонн, тож ЄС потребує близько 22 млн тонн імпорту зернової. Це сприятиме підтриманню внутрішніх цін у Європі, які, найшвидше, не впадуть нижче за 190 євро/т. 

На сьогодні американська кукурудза — найдешевша. Вона або досягла, або близька до досягнення цінового дна, про що свідчать котирування кукурудзи на біржі в Чикаго на рівні 390 центів/бушель по грудневому ф’ючерсу. Адже ринок уже побачив найвищий за останні 20 років прогноз урожаю в США. 

Попит на американську кукурудзу стимулюють і торгівельні переговори США з іншими країнами. Її вже розкуповують шаленими темпами, що підтримуватиме ціни у жовтні-листопаді з потенціалом росту до 430–435 центів/ бушель за грудневим ф’ючерсом. 

І це може стати підтримувальним чинником для української кукурудзи — нас оточують ринки, що потребують фуражної групи зернових. Тож навряд чи ціни на українську кукурудзу впадуть нижче за 200 доларів за CPT, бо ціна на фуражну пшеницю на сьогодні впевнено тримається на рівні понад 200 дол./т. 

Якщо ж на вересневому засіданні Федеральної резервної системи США облікову ставку на фінансування знизять  на 0,25 пункту, це може спричинити додаткову девальвацію й укріплення євро до долара до рівнів 1,18–1,19 уже восени. Це підтримуватиме стабільну ціну європейської кукурудзи у ЄС, тоді як доларовий еквівалент може змінюватися й потенційно збільшуватись. Тож для нас європейський ринок є дуже привабливим із погляду стабільності та короткого логістичного плеча. 

Ячмінна стабільність 

Загалом Україна збере майже 5 млн тонн ячменю й близько 2,5 млн тонн буде експортовано нинішнього сезону. Станом на 15 серпня з початку сезону було експортовано 553 тис. тонн ячменю, що на 40% менше, ніж торік. 

Найактивніші відвантаження ячменю відбуваються в липні-вересні, а далі місячний експорт суттєво скорочується. Адже у цей період на світовому ринку фуражного зерна буде достатньо великий вибір. 

Основним гравцем і кон’юнктурою ячмінного ринку є Китай. На початку кампанії в липні китайський попит на ячмінь був достатньо непоганий, тож ціни на нього розігрілись до 215– 220 дол./т. Проте після закриття цього попиту ціни поступово знижуватимуться. 

Задаючи соняшниковий тренд 

На тлі новин щодо рекордного врожаю соняшнику в Болгарії та рф український ринок не відчув тиску на ціни. Якщо в травні олійна нового врожаю торгувалась за 540–560 дол./т з ПДВ доставкою на завод, наразі її вартість добігає 630–640 дол./т. І це дуже непоганий рівень на старті нового сезону. 

Причиною підвищення цін на соняшник стало зняття Анкарою імпортних мит на олію, вартість якої протягом 3–4 тижнів суттєво виросла. Турецький чинник простимулював підвищення цін на соняшник, давши унікальну можливість українським агровиробникам продати новий урожай за 26,5 тис. грн/т. Контрактують форварди по соняшнику в доларах, щоб мінімізувати валютні ризики. 

Зазвичай переробник, контрактуючи соняшник за форвардами, закладає мінімальну, близьку до нуля, рентабельність, щоб підстрахуватись щодо запасів сировини. Тож станом на жовтень він купує 50% соняшнику під потреби. Проте в період, коли на ринок надходить вал продукції, 50% залишкової потреби переробники купують за нижчими цінами, щоб забезпечити собі рентабельність. Тож ціни на рівні 630– 640 дол./т є чи не найоптимальнішими для продажу врожаю. Адже вже спостерігається знижувальна тенденція вартості соняшнику, яка може тривати до жовтня-листопада. 

Нинішнього року планується зібрати близько 13–14 млн тонн соняшнику. 99% олійної спрямують на внутрішню переробку, тож світові ціни на сировину на нас не впливають. Навпаки, Україна є лідером з експорту соняшникової олії: світ ураховує, як ми формуємо ціни на цю продукцію й у які періоди її реалізуємо. Тож інші ринки не створюють тенденцію — тренд задає Україна! 

Ріпаковий аспект 

Урожай ріпаку оцінюється на рівні 3,2 млн тонн. І можливе введення експортного мита, передбаченого «соєворіпаковими» поправками, жодним чином не має відображення на ринковій кон’юнктурі. Адже за часи війни агровиробники навчились самотужки експортувати продукцію. Тож замість очікуваного ефекту щодо продажу ріпаку в гривневому еквіваленті всередині країни за цінами, нижчими на 10%, середні фермери та великі виробники шукають кращої вартості на експортному ринку. Очікується, що обсяги внутрішньої переробки не перевищать 300–400 тис. тонн на рік. 

На сьогодні ціни на ріпак тримаються на пікових 530–540 дол./т рівнях. Проте агровиробники не поспішають його реалізовувати: експортні відвантаження в період з 1 липня по 15 серпня становили всього 368 тис. тонн проти торішнього показника 820 тис. тонн. 

Зазвичай експорт ріпаку відбувається у липні-жовтні. Нинішнього сезону найактивніше експортні відвантаження відбуватимуться восени. І хоч поки що ми програли перше місце в імпорті ріпаку у ЄС, близько 2,5 млн тонн цієї культури все ж таки поїде у Європу. 

Ціни на ріпак матимуть тенденцію до зростання в доларовому еквіваленті. Адже листопадові ф’ючерси торгуються по 470 євро/т. З огляду на технічний аналіз восени вартість ріпаку підвищиться на 10–20 євро/т. 

Ріпак в Україні зазвичай торгується в доларах. У разі підвищення облікової ставки ФРС США відбудеться укріплення євро до долара, ціни на олійну мають підвищитись. Крім того, потенційно протягом двох місяців вартість ріпаку має підвищитись на біржі. 

Соєвий контекст 

Урожай сої, попри зменшення посівних площ, очікується близько 6,5 млн тонн. Ураховуючи внутрішню переробку на рівні 2,1–2,2 млн тонн, експортні відвантаження не поступатимуться торішнім показникам. Наразі на українському ринку спостерігається укріплення цін на сою. Вартість експортного попиту на новий урожай варіюється в межах 388–395 дол./т та 18 100 – 18 500 грн/т. 

Ціни на сою мають сприятливий контекст на тлі серпневого звіту USDA, яким підтверджується скорочення посівних площ на 2 млн тонн акрів на користь кукурудзи в США. 

Ураховуючи бліді перспективи експортних продажів американської сої, наразі всі чекають домовленостей США з Китаєм. Загалом американські баланси по сої доволі критичні. Як наслідок, ціни на боби на біржі в Чикаго будуть підтримані. А весь світовий ринок у контексті сої орієнтується саме на цей торгівельний майданчик. Якщо американська соя котируватиметься на біржі на рівні понад 10 дол./бушель, найшвидше, це підтримає вартість бобів і у ЄС. Адже європейський ринок щороку імпортує близько 15 млн тонн соєвих бобів переважно зі США та Південної Америки й 15 млн тонн шроту аргентинського й бразильського походження. З тим Європа стане непоганим ринком збуту для української не-ГМО сої, премія за яку на сьогодні варіюється від 20 до 30 дол./т. 

Інші статті в цьому журналі
The Ukrainian Farmer
Новий випуск
The Ukrainian Farmer
The Ukrainian Farmer
9
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ